10 фестивалів їжі з усього світу, які обов’язково потрібно відвідати

Розповідаємо, де і коли можна покататися на лижах із кавуна, з’їсти чорну-чорну їжу і поганятися за сиром.

Млинцеві перегони (Олні, Лондон, Велика Британія)

Щороку в Жирний вівторок усіх жителів Лондона виманює на вулицю, як магнітом, запах свіжоспечених млинців, які буквально носяться по всьому місту. Ні, це не помилка, і ви все правильно прочитали. Одного разу 1445 року в містечку Олні на південному сході Англії одна з парафіянок церкви пекла млинці в Жирний вівторок всупереч правилам посту. Почувши дзвін і вийшовши з «млинцевого трансу», вона тут же побігла до церкви замолювати гріхи, але розлучитися з млинцями їй все-таки було непросто (і її можна зрозуміти), тому леді перевертала останній прямо на ходу. Жителів Олні настільки розвеселило це видовище, що вони перетворили його на традицію.

Сьогодні Млинцеві перегони відбуваються як в Олні, так і в Лондоні. Умови такі: той, хто пробіжить швидше за всіх і попутно переверне млинець на сковорідці найбільшу кількість разів, отримає поцілунок дзвонаря. До речі, у Вестмінстері такі перегони проводяться серед членів парламенту і лордів.

Учасники Млинцевих перегонів

Міжнародний фестиваль чорної їжі ( Black Food Festival)

Перший раз фестиваль пройшов у 2016-му році в Будапешті, потім долучилися Тель-Авів, Берлін і Гельсінкі. Фінляндія не могла пропустити таку подію, адже тут обожнюють чорний колір: саме в цій країні набула популярності лакриця, тут можна знайти морозиво з дьогтем, а фіни випивають по 10 чашок чорної, як ніч, кави на день. Подати заявку на участь у фестивалі може будь-хто, хто бажає показати (і дати спробувати) гостям свої нові кулінарні досягнення. Умова одна — страва має бути чорного кольору без додавання барвників. Чорні млинці, чорні торти, чорні коктейлі, чорні фрукти та овочі, чорний фаст-фуд — усі ці та багато інших чорних шедеврів можна спробувати на фестивалі.

На фестивалі чорної їжі навіть полуниця стає чорною

Фестиваль лобстерів (Лос-Анджелес, США)

Далеко не кожне місто може похвалитися тим, що на його території проходить найбільший фестиваль лобстерів у світі. Але Лос-Анджелес може, адже 2009 року це свято потрапило до Книги рекордів Гінесса як рекордсмен у номінації «Найбільша кількість страв із морепродуктами на відкритому повітрі». Серцем вересневого фестивалю лобстерів стає порт Сан-Педро, однак, як не дивно, лобстерів тут не ловлять — свіжий улов прибуває з Мена. Крім смачних і недорогих лобстерів і безлічі інших морепродуктів, музики і шоу піратів, на відвідувачів чекають найнесподіваніші розваги. Наприклад, «Парад лобстерів» — незабутнє видовище: щасливі й горді господарі йдуть вулицею в компанії своїх улюбленців, переодягнених у костюми ракоподібних, а глядачі пищать від захвату й розчулення (собакам можна тільки поспівчувати).

Учасник параду Lobster Dog

Фестиваль морозива (Флоренція, Італія)

Навесні столиця Тоскани перетворюється на справжній рай для любителів морозива. Щороку у квітні або травні на площах міста свою майстерність демонструють найкращі виробники джелато не лише з Італії, а й з усього світу. Протягом п’яти днів близько півмільйона людей відвідують різні конференції, презентації та конкурси, присвячені морозиву. У спеціальних «лабораторіях» проводять майстер-класи з приготування морозива, граніти та сорбе з використанням лише свіжих продуктів. Тут можна скуштувати найсмачніше і найякісніше морозиво, приготоване за традиційними (і не дуже) рецептами (з плодів суничного дерева, з пива, з трюфелем, міртом, м’ятою і грейпфрутом).

Ніч редиски (Оахака, Мексика)

Місто Оахака славиться своїми майстрами різьблення по дереву, а 23 грудня глядачам надається унікальна можливість подивитися на неймовірні різьблені скульптури з редиски. Перший фестиваль відбувся аж 1897 року, але з часом захід тільки набирав популярності. Під час Ночі редиски тут можна побачити тварин, людей, різноманітні архітектурні споруди, костюми та фрукти, вирізаних із редиски. На виставці представлені як редисові шедеври професійних різьбярів по дереву, так і статуї, зроблені простими любителями цього коренеплоду.

Місто Оахака — столиця одного з 31 штатів Мексики

Кавуновий фестиваль (Чінчілла, Австралія)

Австралійське містечко Чінчілла вже кілька років носить горде звання «кавунової» столиці Австралії: близько чверті всього врожаю кавунів у країні вирощують саме тут. Раз на два роки міська влада організовує в Чінчіллі кавуновий фестиваль Chinchilla Melon Festival, і вулиці міста розфарбовуються в соковитий червоний колір. Фестиваль приймає близько 15 000 гостей, яким пропонують узяти участь у найвеселіших «кавунових» конкурсах: конкурс на найкращий кавуновий шолом, змагання в лижному спорті (лижі, звісно, треба зробити з кавунів), метання кавунів у ціль, кавуновий баскетбол і багато іншого. Під час фестивалю знищується понад 20 тонн плодів.

Учасник Кавунового фестивалю

Куперсхілдські сирні перегони (Брокворс, Англія)

В останній понеділок травня о 12:00 за місцевим часом у рамках свята Весни на пагорбі Купера проходять щорічні сирні перегони. Для жителів села Брокворс цей захід є традиційним, а останніми роками побігати за сиром з’їжджаються люди з усього світу. Цьому звичаю вже сотні років; за однією з версій, люди в такий спосіб підтверджували право на використання общинних земель для випасу своїх стад.

Отже, які ж правила? Учасники забираються на вершину пагорба і чекають сигналу. Потім вниз по схилу пускають котитися головку сиру Глостер, за якою кидаються всі учасники. Той, хто першим перетинає лінію фінішу і ловить сир, отримує його як приз. Біля підніжжя пагорба чергують кілька машин швидкої допомоги та бригада рятувальників. Були випадки, коли бігуни отримували серйозні травми: ламали спини, шиї, руки, ноги, ребра і нерідко отримували струс мозку. Іноді під час падіння учасники травмували і глядачів. Тому останніми роками для перегонів використовуються головки сиру вагою не більше 5 кілограмів

Міжнародний фестиваль устриць (Голуей, Ірландія)

У 1954 році Брайан Коллінз думав про те, як зробити так, щоб його готель у Голуеї не пустував у вересні. Шеф-кухар ресторану, що знаходиться на території готелю, подав йому чудову ідею — додати в меню устриць, сезон яких якраз починається у вересні. Так народилася традиція відзначати відкриття устричного сезону. Програма заходів фестивалю з роками розширювалася, і сьогодні наприкінці вересня Голуей битком заповнений місцевими і туристами, які поглинають устриці. Після вручення меру міста першої устриці сезону починається яскрава карнавальна хода вуличками міста. Під приголомшливі звуки музики і тупіт ніг, які танцюють запальні ірландські танці, люди розтікаються по пабах і ресторанах, щоб скуштувати найсвіжіші та найсмачніші устриці, политі лимонним соком, і запити їх кращим Гіннесом. Головна частина фестивалю — міжнародний чемпіонат з відкривання устриць. Журі дивиться не тільки на швидкість відкривання і поглинання устриць, а й на мистецтво витягування м’яса, а також красу й акуратність його поїдання.

Фестиваль устриць у Голуеї

Ла Томатіна (Буньоль, Іспанія)

В останній тиждень серпня в іспанському містечку Буньйоль збираються десятки тисяч людей з усього світу, охочі взяти участь у битві помідорами. У цей час туристів так багато, що житла для всіх не вистачає, тому багато хто приїжджає на свято з Валенсії. Перед початком томатного божевілля, під час якого використовується близько 145 тонн помідорів, місцеві жителі і власники магазинів закривають вікна пластиковими щитами, щоб хоч якось зменшити територію майбутнього прибирання. Центральна площа міста Плаза-дель-Пуебло о 10 ранку нагадує сплячий вулкан, ось-ось готовий прокинутися і вивергнути томатну лаву. Вервечка вантажівок, наповнених помідорами, проїжджає вулицями і зупиняється на площі. За правилами спочатку якийсь сміливець має залізти на високий дерев’яний стовп, змащений милом. На вершині спритника чекає приз — хамон. Потім водяні гармати роблять знак до початку битви. Можете собі уявити, що коїться на вулицях Буньоля протягом години (саме стільки триває цей хаос), але краще покинути все і самому поїхати кидатися помідорами.

Учасники битви томатами

Міжнародне свято огірка (Суздаль, Росія)

Щороку в період збору огірків (липень-серпень) на території Володимиро-Суздальського музею-заповідника відбувається День огірка. Суздаль є столицею цього овоча, тому саме тут збираються всі «огіркові» фанати. На фестивалі можна скуштувати найнесподіваніші страви з огірками: юшку з огірків, огіркове варення, огірки солоні, сушені, мариновані, фаршировані, піцу з огірками та ще багато інших страв. Як і на будь-якому міському святі, тут не обходиться без веселих конкурсів: конкурс на найкращий огірковий костюм, боротьба за звання «Найсолоніший огірок» і «Огірковий ненажера», а також огірковий аукціон