Якщо ви мріяли досить давно завести улюбленця, але у вас у квартирі недостатньо простору для собаки або кота — хом’як буде ефективним рішенням. Маленький рухливий звір не вимагає трудомісткого догляду, а за грамотного поводження може стати реальним другом.
За хом’яками будь-якої породи цікаво спостерігати: вони набивають щічки їжею, чистять мордочку, бігають у колесі — це дуже метушливі й активні звірята. Однак щоб вам вдалося подружитися, слід вивчити особливості поведінки та утримання хом’яка.
Серед популярних домашніх порід краще підібрати ту, за якою вам буде легше доглядати. А шанувальникам екзотики необхідно знати специфіку незвичайних порід хом’яків і те, які з них не варто утримувати вдома.
Особливості
Хом’як належить до загону гризунів — це невеликі тварини з укороченими лапками і хвостами, а ще маленькими вухами. Незважаючи на те що існує близько 19 їхніх різновидів, вони всі схожі між собою, а відрізняються тільки за розмірами і забарвленням, які залежать від середовища проживання. Таким чином, жителі пустельних рівнин отримали шерстку жовтого або пісочного відтінку. Хом’якам, що живуть у лісостеповій зоні, дісталася коричнева або сіра шкурка. А гірські породи мають чорний або темно-коричневий колір шерсті. Це дає можливість крихітним тваринам успішно конспіруватися від нападів повітряних хижаків.
Природа винагородила хом’яків гострими і міцними зубами — це дає можливість їм справлятися з твердою їжею, такою як горіхи і злаки. У звірка всього 4 зуби, які ростуть усе життя. Тому при домашньому утриманні йому потрібен спеціалізований мінеральний камінь, об який він сточуватиме власні зубки.
Раціон хом’яка дуже великий, до нього входять:
- злакові та бобові культури;
- овочі;
- фрукти;
- коренеплоди;
- трави;
- ягоди;
- горіхи;
- насіння.
Окремі види, наприклад забайкальський і щуроподібний хом’як, харчуються також комахами і падлом. У природних умовах хом’як має доступ до їжі тільки в літньо-осінній період, тому звір будь-якої породи обов’язково буде обзаводитися про запас. Для цього є у нього спеціалізовані защічні мішки, що дозволяють зберігати їжу і переносити поклади в сховище.
Так, робимо висновок, що хом’яку потрібен досить розкішний раціон для забезпечення організму обов’язковими елементами. У вигляді основи харчування домашньому вихованцеві прекрасно підходить спеціальна кормова суміш, додатково збагачена вітамінами. Влітку хом’якам потрібно отримувати свіжі овочі, фрукти, ягоди та зелень. Для цього підійдуть:
- морква;
- капуста броколі;
- редис;
- яблука;
- груші;
- абрикоси;
- полуниця;
- чорниця;
- смородина;
- кульбаба;
- конюшина;
- листя салату.
У благополуччі вихованця відіграє значущу роль збалансоване харчування. Тільки не давайте хом’яку продукти з молока, солодку борошняну випічку, а ще певні види фруктів і овочів. Ось список продуктів, заборонених для домашнього гризуна.
- Продукти з молока (сметана, йогурт, молоко, кефір). Вони зазвичай провокують розлад травлення, смертельно небезпечний для хом’яка.
- Борошняні вироби (хліб, булки), Така їжа призводить до захворювань органів, що перебувають усередині, і може викликати здуття.
- Білокачанна капуста. Її вживання загрожує отруєнням і розладом кишечника.
- Цитрусові фрукти. Мандарини й апельсини можуть виявитися причиною реакцій алергії та навіть онкології.
Хом’яки звикли отримувати достатню кількість води з їжі, оскільки в природних умовах проживання їм не завжди буває доступне джерело води. Однак наявність у клітці домашнього улюбленця поїлки з водою все-таки потрібна. Залежно від температури довкілля та одержуваної їжі гризун зможе сам, якщо буде необхідно, отримати додаткову вологу.
Дикі гризуни — територіальні тварини, вони живуть поодинці в підземних норах. Тому дві особини однієї статі не зможуть зжитися в одній клітці. Хом’яки ведуть нічний життєвий спосіб. У природному середовищі вночі вони вирушають на пошуки їжі — так у звірка менше шансів потрапити в лапи до хижака, такого як ласка або чапля. Готуйтеся до того, що ваш вихованець буде значну частину ночі крутити колесо і шарудіти тирсою.
Життєва тривалість дикого хом’яка становить 1-2 роки. Домашній гризун за хорошого догляду зможе прожити понад 3 роки.
Популярні породи
Незважаючи на простоту в догляді, у практично всіх видів домашнього гризуна є свої особливості. Перед тим як вибрати породу майбутнього вихованця, потрібно враховувати звички, властиві її представнику. Це допоможе вам швидше увійти в довіру до крихітного і полохливого від природи звірка.
Вважається, що життєва тривалість у хом’яка, який дружить із господарем, набагато вища. Адже так він рідше відчуває стрес, що впливає на стан здоров’я.
Нижче представлені найпопулярніші домашні породи хом’яків з коротким описом.
Китайський
Представники цієї породи дуже часто мають буру шерсть із попелястим відливом, їхня вага близько 50 грамів, а довжина може змінюватися від 8 до 12 сантиметрів. Харчуються комахами та злаками. Відрізняються доброзичливим характером — після приручення активно йдуть на контакт із господарем і прагнуть до спілкування. Ще, це одна з небагатьох порід, що допускає утримання кількох особин в одній клітці.
У представників цієї породи є декоративний різновид — він відрізняється білим або плямистим забарвленням.
Сирійський
Сирійська порода — одна з найпопулярніших завдяки доброзичливій вдачі та легкому догляду. У деяких випадках тривалість їхнього життя досягає 6 років. Однак представники сирійської породи не терплять сусідів по клітці. Їхня особливість також і в тому, що вони ведуть менш активний життєвий спосіб уночі. Серед декоративних різновидів сирійської породи можна відзначити ангорську, одноколірну і золоту. У ангорського хом’яка довга і пухнаста шерсть білого або рудого кольору, яка вимагає особливого догляду.
Іноді цього хутрового сирійця називають королівським, хоча індивідуальної породи, що має назву “королівська”, не існує. Одноколірний хом’як має повністю чорне або біле забарвлення. У золотистого ніжно-персикова шерстка середньої довжини.
Сірий
Сірий хом’як може досягати за довжиною 13 сантиметрів. Забарвлення шерсті може змінюватися від світло-сірого до димчастого або бурувато-сірого. При цьому черевце і лапки в них білого кольору, а хвіст, довжина якого сягає 3 сантиметрів, слабо опушений або голий. У їжі полюбляє насіння і комах. Цей звір любить також соковиті рослини.
Має чутливу травну систему, під час вибору цієї породи необхідно дуже ретельно стежити за якістю корму і чистотою в клітці.
Джунгарський
Представники цієї породи не відростають більше 10 сантиметрів за довжиною. Їхнє забарвлення може змінюватися від бурого до сірого і світло-коричневого відтінку. Черевце завжди світліше, а на спині чорна смуга. Особливо активні вночі. У диких умовах віддають перевагу насінню і зелені. Дуже доброзичливі з самого початку знайомства, кусаються дуже і дуже рідко. У разі заміни опилу раз протягом тижня від них зовсім немає запаху.
Джунгарські хом’яки відрізняються чудовою жвавістю — їх не варто відпускати на прогулянку кімнатою без кулі, оскільки вони можуть швидко вислизнути з поля зору. Такий вид гризуна належить до мохноногих.
Хом’як Роборовського
Також як і джунгарський, належить до мохноногих. Його виділяє маленький розмір — довжина гризуна цієї породи не буде більшою за 5 сантиметрів. Шерстка має сіре з білими цятками забарвлення. Представники цієї породи доброзичливі не тільки до людини, а й до собі подібних. Допускається спільне проживання кількох особин. Через моторність і маленький розмір їх не рекомендується відпускати на прогулянку без спеціальної кулі.
Хом’ячок Кемпбелла
Одна з деяких різновидів, дикі представники якої проживають не поодинці, а в колонії. Це карликова порода, що не перевищує 10 сантиметрів завдовжки, відносяться до мохноногих. Шерстка золотиста з темною смужкою на спинці. Пік активності припадає на нічний і ранковий час. Однак представники цієї породи мають крихке здоров’я. Вони схильні до таких захворювань, як онкологія, діабет і катаракта.
Якщо ви захочете розводити таких гризунів, готуйтеся приділяти велику увагу стану їхнього здоров’я. А ще хом’яки Кемпбелла важко приручаються і часто кусаються, тому їх не варто заводити сім’ям з дітьми.
Сунгурський
Сунгурський хом’як — ще один різновид карликової породи, належить до мохноногих. Його довжина може досягати 8 сантиметрів, шубка димчастого забарвлення. Надзвичайно активний уночі. Доброзичливо ставиться до людей і уживається з іншими представниками власної породи, але в разі спільного проживання можуть траплятися бійки і сутички.
Якщо ви даєте цій дитині свіжі фрукти та овочі, слід уважно стежити, щоб вона не робила з них “заначки”, адже вживання несвіжого корму може призвести до розладу травлення. Схильний до переїдання.
Сибірський хом’ячок
Карликова порода, довжина якої не перевищуватиме 9-10 сантиметрів, а вага — 40 грамів. Пік активності “сибіряка”, як і в багатьох представників виду, припадає на ніч. Шубка срібляста з блакитним відливом із чорною смужкою на спинці, завдяки чому його часто плутають із представником джунгарської породи. До зими фарбування хом’яка стає білим. Не любить сусідства, важко приручається.
Отже, робимо висновок, що, незважаючи на схожість звичок і стилю життя, у догляді за кожною породою хом’яків є власні тонкощі. Для сімей з дітьми краще підбирати більш приємні породи. Але навіть найконтактніші та найтовариськіші звірята вимагають особливого підходу й акуратного ставлення. Якщо ви купили хом’ячка для дитини, не залишайте її наодинці з гризуном, доки вони не звикнуть один до одного і дитина не навчиться акуратного з ним поводження.
Різновиди, що мають слабке здоров’я, слід заводити тільки в разі якщо у вашому місті є ветеринар, здатний лікувати таку дитину. Недружні породи необхідно купувати, якщо вам достатньо звичайного спостереження за власним вихованцем. Такий хом’як сприйматиме будь-яку спробу контакту як небезпеку, його краще не хвилювати без вагомої причини, такої як заміна наповнювача.
Незвичайні види
Крім звичайних для людини пухнастих доброзичливих малюків, у природі трапляються й особливі породи хом’яків. Деякі з них мають фактично такий самий вигляд, як і домашні, але вирізняються агресивною поведінкою, інші — незвичні зовнішні ознаки, але водночас добрий характер, а треті вирізнилися за всіма показниками. Так чи інакше, ці всі гризуни змінюють наше уявлення про хом’яків, їхній зовнішній вигляд і життєвий спосіб.
Нижче представлені екзотичні породи хом’яків з коротким описом, які ви навряд чи зустрінете в простому зоомагазині.
Кониковий, він же скорпіоновий хом’як
Цей нешкідливий на вигляд звір мало чим відрізняється від одомашнених видів, проте його зовнішність дуже оманлива. Довжина може досягати 14 сантиметрів разом із хвостом, а вага — всього 50-70 грамів. Забарвлення — руде з темно-бурим. Незважаючи на дуже маленький розмір, цей звір — безумовний хижак! Він полює вночі, основа його харчування — це щури, миші, ящірки та комахи. Однак це ще не всі його незвичайні якості — представник цієї породи завдяки власній генетиці абсолютно не боїться болю і має стійкість до отрут.
Приміром, отрута скорпіона діє на хом’яка як напій, що бадьорить. Власне ця особливість і дала йому його ще одну назву “скорпіоновий”.
Африканський хом’як
Цей звір нагадує їжака або дикобраза. Якщо порівнювати з домашніми видами, його виділяє великий розмір — від 25 до 35 сантиметрів завдовжки, а вага великої особини досягає кілограма. Шерсть насичена і довга, з характерною гривою вздовж хребта, завдяки якій його також називають “кошлатим”. Забарвлення чорне і темно-коричневе з білими плямами.
Особливість цього гризуна в тому, що відчуваючи небезпеку, він розсіює пахучі токсичні речовини з власних бічних залоз. У багатьох випадках хижак, який намагався нападати на кошлатого хом’яка, гине від високої дози токсинів.
Хом’ячок Еверсманна
Цей породистий гризун названий на честь натураліста Едуарда Еверсманна. Звичками і зовнішнім виглядом він майже не відрізняється від одомашнених побратимів, але через низьку чисельність такий вид занесений до Червоної книги. Зовнішні лінії звірка — сіро-руда шерстка з білим черевцем, розмір до 16 сантиметрів за довжиною. Його утримання та догляд такі ж, як і у джунгарського хом’яка. Звірятко загалом доброзичливе, але іноді може вкусити.
Найчастіше це відбувається наприклад якщо руки пахнуть їжею. Тому не рекомендується годувати представника цієї породи з рук, так як в даному варіанті він буде уявляти запах власного господаря з запахом їжі.
Вдома гризун схильний до ожиріння, тому важливо не перегодовувати його.
Хом’як-альбінос
Альбінізм — генна мутація, яка може зустрічатися у представника будь-якої породи, чи то сирійський, чи то китайський. Незалежно від варіанту, подібних звірків виділяє біла шубка, а ще рожевий ніс і червоні очі-намистинки. Крім оригінального зовнішнього вигляду, звір-альбінос має більш крихке здоров’я. Він схильний до шкірних і очних захворювань, важче переносить стрес.
Таку білу дитину з червоними очима необхідно оберігати від потрапляння прямих сонячних променів, оскільки сітківка ока в альбіносів не пристосована до яскравого світла. Клітку з ним краще поставити далеко від вікон.
Хом’як звичайний
Цей дикий родич наших улюбленців, що мешкають у будинку, має великий розмір — близько 35 сантиметрів, і хвіст приблизно 6-7 сантиметрів за довжиною. Шубка у звірка соковитого бурого кольору з білими вставками, а черевце чорне. Такий вид важко приручати, більше підходить для спостереження, ніж для контактного спілкування.
Якщо ви прийняли рішення завести дикого хом’яка вдома, необхідно потурбуватися про просторе житло для нього. Йому більше підходить клітка, яка призначена для декоративного зайця. Слід також знайти колесо потрібного розміру — за нестачі рухової активності цей звір частіше хворіє і тривалість його життя зменшується.
Щуроподібний хом’як
Цього гризуна виокремлює більший, порівняно з домашніми видами, розмір, і довгий лисий хвіст, який робить його схожим на щура. Зрозуміти, що це все-таки хом’як, можна за його забарвленням — темно-бура шкурка не характерна для сімейства мишачих. Вага звірка — приблизно 250 грамів, а завдовжки він досягає 25 сантиметрів. Це недружній вид, який погано піддається прирученню, як домашнього улюбленця його утримують дуже і дуже рідко.
Якщо ви все ж таки вирішили придбати цього гризуна, важливо забезпечити йому затишні умови, а саме простору клітку і правильне харчування.
Не слід заводити представника цієї породи сім’ї з дітками, оскільки він буде відчувати стрес від галасливих ігор і надмірної уваги.
Хом’як Радде
Порода, відкрита російським натуралістом Густавом Радде і названа на його честь. Його довжина досягає 28 сантиметрів, забарвлення темно-буре і сіре з білими плямами. Такий вид не призначається для домашнього утримання, оскільки звір важко приручається, але до нього можна знайти підхід, якщо потерпіти. Здатний дружелюбно сприймати всього одну людину.
Ще одна назва цієї породи — “дагестанський”, оскільки ореол його проживання — це передгірні райони Кавказу.
Отже, будь-яка екзотична порода має власні жахливі або дивовижні для нас особливості. Краще відмовитися від їхнього розведення вдома, адже утримання хом’яків-екзотів, здебільшого, вимагає більших матеріальних витрат, а деякі з них занесені до Червоної книги. Необхідно розуміти, що придбання подібних гризунів — це серйозна відповідальність. Якщо представник однієї з диких порід захворіє, ви просто не зможете знайти майстра професіонала для допомоги звірку.
Розводити диких хом’яків варто, тільки якщо ви володієте особливими знаннями про них або маєте науковий інтерес до представників екзотичних видів.
Як підібрати хом’яка?
Під час вибору хом’яка насамперед необхідно визначитися з його породою. Якщо ви хочете доброзичливого вихованця — віддайте перевагу популярним для домашнього розведення породам . Якщо вам подобається стежити за гризунами і вивчати їхню поведінку, а ще ви знаєте, як надати допомогу малюкові в разі хвороби — можете розглянути дикі породи. Для сімей де є маленькі дітки краще підбирати різновиди, які легко приручаються.
А якщо, наприклад, у одного з членів сімейства алергічна реакція на шерсть, підберіть вихованця гіпоалергенної породи, такої як сирійська або джунгарська.
Нижче перераховані ключові показники, які допоможуть вам із вибором.
- Вік. Він не повинен бути менше 3 тижнів. Обумовлено це потребою хом’яка в материнському молоці, тому що навички самостійного харчування у подібної крихітки ще немає. Самка старше 2 місяців легко може бути вагітною, оскільки в зоомагазині часто утримують незліченну кількість різної статі гризунів в одній клітці. Хом’яка віком від трьох тижнів до 2 місяців простіше приручити. Визначити вік майбутнього вихованця можна, звернувши увагу на зуби — по закінченню певного часу вони помітно жовтіють.
- Стать. Самці спокійніші та доброзичливіші за характером. Однак у природі вони звикли цілити власну територію, отже, і запаху від них буде більше — самцям частіше потрібна заміна наповнювача. Самки бувають більш запальні, але і більш активні — за ними цікавіше спостерігати. Визначити стать хом’ячка можна, ретельно оглянувши його нижню частину. У самочки відстань між анальним і вагінальним отвором несуттєва, крім того, внизу живота у неї менше шерсті.
- Час купівлі . Оскільки хом’яки ведуть нічний життєвий спосіб, оцінити активність і характер майбутнього вихованця простіше ввечері. Якщо прийти в зоомагазин ввечері, можна помітити активних і привітних звірків, а не сплячі пухнасті грудочки. Так буде простіше вибрати собі друга, схожого за характером.
- Загальний стан організму. Зрозуміло, купуючи хом’яка, не можна на 100% бути впевненим, що він повністю здоровий. Але очевидні ознаки захворювань все-таки можна помітити. Подивіться дуже уважно на шерсть — вона має бути сухою, чистою і гладкою, без лисин. Оченята і носик теж мають бути чистими, без виділень.
- Активність . Хом’яки за власною природою дуже рухливі та спритні. Якщо звір, не звертаючи уваги на вечірню годину і затишні умови утримання, ледве рухається, вважаючи за краще лежати в кутку клітки — це також може бути симптомом хвороби.
Після придбання хом’яка краще не чіпати протягом 24 годин. Після цього часу дитина зможе звикнутися на новому місці і ось тоді знайомство буде набагато приємнішим для вас обох. У подальшому прирученні керуйтеся принципом “тихіше їдеш — далі будеш”. Робіть поступові кроки до зближення, викликаючи все більше довіри і все менше побоювань у власного нового друга, остерігайтеся різких рухів у контакті з ним.
При дотриманні цих правил вам буде просто і приємно доглядати за хом’яком, а йому у вас — комфортно і безпечно.