Хом’яки — дрібні степові гризуни — жителі розгалуженої системи тунелів. Щодня вони проводять у таких нешироких переходах і камерах по багато годин, навіть не сплячи. Переміщатися при цьому хом’як намагається якомога швидше, і це закріпилося генетично.
Уявити собі хом’яка, який спокійно йде, просто нереально. Якщо він не стоїть (точніше, сидить), то обов’язково біжить. І тільки в тісноті й темряві тунелю він може “взяти себе в руки”, зупинитися і розслабитися.
Зрозуміло, домашні хом’яки позбавлені багатьох “принад” дикого існування, однак і для них тунелі однозначно потрібні. Насамперед, це спосіб зменшити стрес, спричинений великим відкритим простором, яким для хом’яків вважається кімната. Разом із додатковими тренажерами, тунель — один із варіантів боротьби з ожирінням — найпопулярнішою хворобою домашніх хом’яків. Особливу функцію для побутових гризунів виконують штучні лабіринти. Це ще й ефективний засіб, що підтримує дослідницький інтерес, притаманний багатьом істотам, які ведуть норний життєвий спосіб.
Особливості та вимоги
У природі хом’яки регулярно риють, покращуючи і вдосконалюючи власні нори. Потроху тунелі стають дедалі заплутанішими і розгалуженішими. Обов’язково будуються кілька запасних виходів. Викопування землі для гризуна процес не менш натуральний, ніж біг або пошук їжі. У природі він забирає досить великої кількості сил, і хом’якам не потрібно додаткових тренажерів, щоб спалити необхідний мінімум калорій.
В умовах домашнього утримання доводиться будувати штучні лабіринти для хом’яків. Натуральні лабіринти дуже часто розміщуються в кілька ярусів, від них відходять доволі довгі бокові ходи, запасні виходи, тупики-склади і “спальні”.
Основною вимогою до штучних нір можна назвати діаметр. Гризун, перебуваючи під захистом тунелю, повинен відчувати його стінки. При цьому дуже вузька штучна норка не дасть можливість хом’якам розійтися. Все ж у природі вони живуть менш скупчено, а стінки нір земляні і завжди можуть бути підкориговані.
Прагнення рити і гризти, а ще природне прагнення регулярно вдосконалювати власні тунелі може спонукати хом’яків на трудовий подвиг. Вони регулярно пробуватимуть матеріал на зуб і кіготь. Якщо лабіринт спорудити з податливих матеріалів, сліди роботи гризунів будуть дедалі помітнішими. Щоб зменшити подібний результат, у тунелях слід розташовувати різного роду ласощі, які доведеться гризти.
Матеріал абсолютно не зобов’язаний бути отруйним, адже зуби — це важливе тут знаряддя праці гризунів. Вони ростуть регулярно, тому проблеми з їх відновленням у тварин немає. У землерийних роботах зуби застосовуються однаково, а часом і більше кігтів.
Зводячи велику штучну нору в кілька рівнів переходів, потрібно спробувати уникати занадто крутих спусків. Тварини можуть отримати травму, оскільки на відміну від нір, проритих у ґрунті, їм виявиться дуже важко зафіксувати власне положення за допомогою кігтів. А ще в штучних тунелях має бути влаштована вентиляція, щоб вихованець, захопившись грою, не загинув від нестачі кисню.
Важливо не захаращувати клітку з хом’яком конструкціями лабіринтів і тунелів. Простір йому потрібен не менший. Відповідний варіант — виносний тунель або лабіринт, у який можна увійти з клітки, так щоб потім туди ж повернутися.
Тунелі можуть мати різноманітну форму, довжину, матеріал виготовлення. Можуть бути навіть прозорими. У них тварини добре помітні. При цьому вони відчувають себе захищеними і не відчувають незручності від присутності спостерігачів.
Загалом, конструкція тунелів являє собою трубу. Для створення системи ходів, дійсно, можуть бути застосовані труби для водопроводу з ПВХ. Варіантів їхнього зчленування може бути дуже багато.
Спеціальні зоомагазини пропонують кілька варіантів готових виробів.
Тунелі бувають звичайної конструкції — прямі. Дуже популярні розгалужені конструкції з цілою системою ходів і тупиків.
За розташуванням тунелі можуть бути внутрішні, що знаходяться в клітці, де живуть гризуни. Хом’як може за власним бажанням користуватися “ніркою”. Іноді влаштовують зовнішній тунель, ця будова, в основному, не має з’єднання з кліткою і застосовується у випадках, коли господар вирішить влаштувати власному улюбленцеві розвагу. Гра в такому тунелі повністю перебуває під контролем людини.
Можливе влаштування конструкції поза кліткою і таким чином, що тварина зможе в нього заходити і виходити, потрапляючи в клітку, де влаштовується основне гніздо.
Матеріал, який використовується для виробництва тунелів, буває дуже різним. Непогано підходить для цього деревина. Крім виконання власних важливих функцій, “норка” з дерева, як правило, буде служити і безпечним засобом для заточування різців.
Труби із пластику дозволяють варіювати будову нори. Їм можна шляхом різного роду зчленувань надати різну форму.
Є прихильники і у нейлонових “норок”. Подібна конструкція під час руху тварини видає незвичайний шурхотливий звук, який абсолютно не лякає гризуна, а, навпаки, привертає його, можливо, імітуючи звуки, які видають у природних норах корінці та соломинки.
Особливі умови створюють теплі плюшеві норки. Граючи в такому тунелі, звірятко завжди може зі зручністю розслабитися.
Рекомендації щодо вибору
Вибір готового тунелю повністю визначається бажанням людини. Тому однією з умов вибору має бути зручність спостереження за вихованцем.
Головне не забути врахувати видові особливості хом’яка, якому належить користуватися штучною норкою. Це визначить насамперед діаметр штучної нори. Занадто широкий тунель може не вирішити власних головних завдань. Тварини не відчуватимуть захисту, перебуваючи в ньому, навпаки, боятимуться великого закритого простору.
Чудовим варіантом штучних нір можна назвати ті, що конкретно з’єднуються з кліткою, в якій міститься звір.
Так хом’як позбавляється стресу, пов’язаного з його пересадкою в лабіринт, і може ним скористатися на свій розсуд.
Добре змонтований лабіринт із системою безпечних і привабливих для хом’яка тунелів — запорука тривалого і щасливого життя цього звірка. Хом’як не просто спалює набрані з їжею калорії, він ще й навантажує роботою власний невеликий, але дуже допитливий мозок. Завдяки цьому однією з умов вибору споруди може бути різноманітність. Тунелі та деталі лабіринту можуть поєднувати різні матеріали, що дасть тваринам додаткові можливості для досліджень.
Але головним правилом все ж має бути безпека конструкцій і матеріалів. Міцність і якість з’єднань — також дуже важлива умова. Хом’яки-дослідники не упустять можливості вивчити вашу кімнату, якщо їм така випаде. Часто власне зчленування елементів тунелів або лабіринтів стає слабкою ланкою, і тварини, які не можуть втекти з клітки, збігають через них.
Чи можна зробити їх самостійно?
Зробити тунелі та лабіринти можна і самостійно. Найзвичайнісінький, можна сказати, економний варіант такої нори — споруда з картону. Зрозуміло, вона не зможе застосовуватися регулярно, коли небудь, доведеться її оновлювати або замінити зовсім. Зважаючи на доступність матеріалу, це дійсно і не страшно.
Крім того, робити власними руками тунель з картону — чудове спільне заняття для дорослих і маленьких членів сімейства. Меж фантазії дітей не існує, дорослим необхідно тільки виправляти їхню роботу, непомітно підправляти і спрямовувати на створення, дійсно, підходящої для улюбленців затишної норки. Діти охоче прикрашають споруду. Важливо стежити за тим, щоб при цьому не застосовувалися небезпечні для гризунів прикраси на кшталт стразів, а ще доведеться прибрати деякі клеї.
Основним плюсом такого саморобного лабіринту буде унікальність. За певного досвіду можна створити змінні модулі, які іноді можна буде замінювати або переставляти, це унеможливить звикання, і вихованець регулярно досліджуватиме пропоновану споруду, що принесе йому велике задоволення.
Матеріалом для створення лабіринту послужать коробки з пресованого картону, наприклад, від взуття. Набір потрібних інструментів не дуже широкий: ножиці, лінійка, циркуль, олівець, клей або скотч.
Найбільша за розмірами коробка може стати основою лабіринту. На її поверхні всередині можна намалювати план. Стінки з боків стануть його поверхнями стін. З матеріалу менших коробок робляться різного роду перегородки, в них на різному, але доступному для тварини рівні необхідно влаштувати проходи, у вигляді круглих отворів. Усередині окремих “кімнат” можуть бути влаштовані різні драбинки, кубики, камери-тупики.
Коробки можуть комбінуватися з трубками, наприклад, від рулонів туалетного паперу. Таким чином, може бути створена конструкція з найрізноманітнішими переходами і камерами, в якій вихованець зможе проводити по кілька годин на день.
Наявність великої кількості деталей конструктора Lego також може стати основою лабіринту для хом’яка. Діти з радістю беруть участь у створенні такого атракціону.
Умільці будують тунелі та лабіринти навіть із пляшок, зроблених із пластику. Однак цей матеріал має серйозний недолік — він занадто слизький. Кігтики гризунів не можуть вчепитися за поверхню із пластику, тому краще поєднувати пляшки з основою з картону або фанери. Пляшки можна розрізати навпіл і кріпити на більш поверхні з шорсткістю. Якщо не передбачається багатоярусна норка, пляшки можна надійно об’єднати за допомогою скотча. Одна з безперечних переваг такого лабіринту — прозорість.
Дуже і дуже широкий простір фантазії і при цьому надійність виконання представляють труби для сантехніки з ПВХ, широке розмаїття з’єднань дасть можливість створювати шедевральні споруди. У стінках подібних тунелів потрібно робити дрібні вентиляційні отвори. Герметичність їхніх з’єднань буде причиною дискомфорту гризунів.
Важливі правила створення штучних лабіринтів дуже прості, їх небагато.
- Стриманість. Перевантаженість елементами лабіринту швидко втомить його дослідника, і він втратить інтерес.
- Безпека. Застосування отруйних клеїв неприпустимо. Хом’як обов’язково спробує на зуб конструкції лабіринту. А ще бажано вберегти його від контакту зі скотчем.
- Доступність для спостереження. Звірятко, перебуваючи в лабіринті, не повинно пропадати з поля зору господаря. Всі його переміщення повинні бути спостережувані, і господар завжди повинен уявляти, де в цей момент знаходиться вихованець. Деякі хом’яки схильні до втеч, повернути їх буває складно, крім того, в процесі власної “самоволки” вони схильні до серйозних небезпек.
Про те, як зробити тунель для хом’яка з пляшок зроблених із пластику, дивіться далі.