З приходом весни активізуються всі тварини і комахи, в тому числі і кліща. Паразити небезпечні не тільки тим, що протикають покриви шкіри і провокують алергії, а тим, що вважаються переносниками небезпечних хвороб, що передаються не тільки від тварини до тварини, а й вражають людину.
Для побутових кішок і собак такі інфекційні захворювання як бореліоз і енцефаліт не так страшні, а ось піроплазмоз і гемобартенеллез несуть куди більше шкоди. При відсутності своєчасної допомоги кішка може навіть померти.
Європейський кліщ, іменований також іксодових, ставитися до членистоногих, що харчуються кров’ю паразитам. Головним джерелом їжі для іксодових кліщів є теплокровні тварини і людина.
Підчепити кліща кішка може не тільки в лісовій глушині, а й скрізь, де є висока трава, чагарники або дерева – парки в місті і сквери, дачні масиви. Принести в будинок кліща може і людина на власному одязі або тілі.
Перша допомога кішці після укусу кліща
Зовні невеликий за розмірами паразит, нагадує павука, тому відноситься до класу павукоподібних. Кліщ володіє овальним тільцем, захищеним міцним панциром з хітину. До тулуба закріплена маленька голова і чотири пари маленьких лапок. Особливістю самок іксодових кліщів вважається те, що їх хітиновий панцир покриває тільки третю частину тулуба. Це дозволяє тілу розтягуватися під час насичення кров’ю від тварини або людини фактично в 3 рази від початкового розміру.
Самці кліщів менше за розмірами, ніж самки. Ротовий апарат у кровосисних паразитів гострий, обладнаного спеціалізованими загостреними зубцями, зверненими назад. В процесі проколу покриву шкіри, через хоботок в тіло жертви починає надходити своєрідний секрет, який має знеболюючий ефект. Клейка речовина у вигляді слини, обволікає хоботок і дає можливість приклеїти його до поверхні рани. Власне це обумовлює те, що кліща неможливо струсити.
Якщо кліща не побачити вчасно і не видалити, він може безперешкодно бути на тілі жертви пару днів, а в більшості випадків і пару місяців.
Забарвлення зголоднілого після зими кліща буває чорним, темно-коричневим або бурим. Наситився кліщ набуває сірувату, рожеву або червонувате забарвлення. Як тільки кліщ-самець насичується, він відпочиває, а ось жіночі особини розмножуються і гинуть.
Потрапляючи на тіло домашнього улюбленця, кліщ не відразу протикає перший-ліпший шкірний ділянку. Спочатку він починає пробиратися в найслабші місця, там, де найтонша шкіра – западини під пахвою, вушні раковини, м’яка частина живота і пахова зона. За допомогою власного хоботка паразит протикає покрив шкіри, як-ніби прорізаючи його, випускає нестандартну фіксуючу слину, і активно починає посмоктувати кров. Чим раніше володар помітить на власній кішці кровососа, тим нижче небезпеки інфікування небезпечними захворюваннями.
Кішку, яка прийшла з вулиці, тим більше в пік активності іксодових кліщів, потрібно ретельно оглядати кожен раз. Взявши насичений гребінь з частими зубцями, рекомендується прочесати шерсть по всьому тілу. У більшості випадків можна зняти кліща з вовни, що не встиг прикріпиться. Якщо ж паразит вже присмоктався, потрібно діяти ще одним способом.
Перед тим як починати Витяг кровососа з тіла кішки, потрібно вберегти себе. Рекомендується надіти рукавички, що дасть можливість уникнути зараження. Важливо діставати кліща акуратно, щоб не порвати його на частинки. Частина, що залишилася під шкірою голова кліща здатна виявитися причиною процесу запалення. Добре, якщо для цього у власника є спеціальний пристрій, на вигляд нагадує інструмент для будівництва – обценьки. Пластиковий прилад застосовують так-нижню частину заводять під кліща, прокручуючи тулуб паразита за годинниковою стрілкою.
Тік-Твістер (прилад для виймання кліща), можна замінити пінцетом. Вдале витягування паразита має закінчитися правильної обробки поверхні рани. Можна місце пошкодження промазати перекисом водню або ж зеленкою. Віддаленого кліща рекомендується відправити в лабораторію для аналізу або ж піддати його спалюванню.
Виявивши іксодового кліща на тілі власної кішки або кота, не найкраще проводити наступні дії:
- Наносити масло рослинне на паразита – плівка, яка укутує кліща, провокує задуху, що зі свого боку призводить до дуже сильного викиду слинного секрету, іноді містить небезпечні інфекції.
- Наносити на кліща гас або спирт. Кліщ не загине від подібних дій і не відстане від тварини. А ось час буде втрачено.
- Поглиблювати поверхню рани, намагаючись дістати кліща, не рекомендується, так як є ризик занесення небезпечної інфекції в ранку.
Не рекомендується діставати кліща за допомогою своєрідного ласо з нитки. Такими діями дістати паразита важко, а ось відірвати йому голову легко. В наслідок це ставати основою розвитку запалення, аж до гнійного процесу.
Небезпека кліща для кішки
Боязнь кліщів у людей абсолютно виправдана. Більшість іксодових кліщів дійсно в собі несуть велику небезпеку, вважаючись переносниками небезпечних хвороб. У слині кліща як правило перебувати збудники висипного тифу, геморагічної лихоманки, вірусного енцефаліту або туляремії.
Кішки рідше схильні до нападу іксодових кліщів, ніж інші домашні улюбленці – собаки. Здебільшого пов’язують це з тим, що кішки вважають за краще перебувати вдома, а не бігати по насичений траві. Але вихованець, який має безкоштовний доступ на вулицю, часто на власній шерстці або шкірі, тим більше в пік активності кліщів, приносить паразитів будинків. Через пару днів після виявлення кліща на шкірі у кішки, можливий розвиток перших симптомів ураження небезпечною інфекцією – бореліоз, піроплазмоз, гемобартенеллезом.
Збудники хвороб являють собою простих паразитів, що проникають в кров’яне русло і вражають червоні кров’яні тільця. Крім цього, відбувається зараження лімфатичних вузлів, кісткового мозку, органів знаходяться всередині. Діагностика кровопаразитарних хвороб ускладнюється, тому доведеться проводити кілька проб котячої крові у ветеринарній клініці.
Поява наступної симптоматики, зобов’язана насторожити власника кішки і звернутися за допомогою до ветеринарної клініки після укусу іксодового кліща:
- раптове збільшення показників температури тіла;, різка втрата ваги;, млявість і слабкість;
- диспепсичні розлади-діарея і виверження шлункового вмісту, що призводять в результаті до зневоднення;
- поява сильного кашлю і задишки-вказують на розвиток недостатності м’язи серця;, що вважається свідченням анемії;
- зміна відтінку виділеної урини-рожевий колір; (жовтушність), вважається свідченням порушень в роботі гепатобіліарної системи.
Не тільки впровадження в організм збудників інфекції може загрожувати кішці після укусу кліща. Укус кровоссального комахи часто супроводжується запалення і алергією, аж поки не утвориться гнійного абсцесу.
Дуже часто у кішок після укусу іксодового кліща розвивається гемобартенеллез. Діагностика захворювання і розробка подальшого курсу терапії виконується у ветеринарній клініці фахівцем. Вибір схеми терапії проводитися персонально, виходячи з проявів патології, віку тварини і його ваги.
Період від моменту проникнення патогена в організм до початку прояву клінічної картини становить близько 1-2 тижнів (7-14 днів). Як тільки гемобартенелли проникли в організм тварини, вони починають виділяється в що знаходиться навколо середу, а сама тварина без симптоматики, вважається інфекційним переносником.
Найбільшу небезпеку гемобартенеллез представляє для кішок у віці не старше 3 років. Зменшення числа здорових червоних кров’яних тілець за період інкубації виражено до такої міри, що вимальовується швидка втома тварини, відбувається втрата апетиту, зменшується вага, вимальовується іктерічность помітних слизових оболонок.
Результати гематологічного аналізу є підставою для постановки вірного діагнозу і розробки плану лікування. Кішку обов’язково ізолюють від інших тварин, призначається особлива дієта, що включає в себе пристойну кількість вітамінно-мінеральних комплексів, що дасть можливість активізувати порушені процеси в факторах згортання крові.
З метою терапії гемобартенельозу застосовують антигістамінні препарати, курс антибіотиків тривалістю не менше 20 днів. При розвитку анемії вираженого типу радиться провести переливання крові.
З метою попередження розвитку хвороби, потрібно систематично проводити протипаразитарну обробку не тільки від кліщів, а й інших кровосисних паразитів. Кожен раз після прогулянки потрібно оглядати улюбленця, запобігаючи укуси кліщів.
Захист кішки від кліщів
Не допустити зараження домашнього улюбленця небезпечними кровопаразитарними хворобами можна виключно в разі, якщо буде гарантована правильна захист від кліщів. Дуже важливо не допустити потрапляння і укуси кліщів на тіло маленьких кошенят, кішок під час вагітності і вигодовування малюків. Не варто обробити увагою і ослаблених літніх тварин з ослабленою імунною захистом. Не можна подібних вихованців допускати до вільного вигулу на вулиці в парках, скверах і високій траві, не якщо говорити про лісовій місцевості.
З метою профілактики для захисту від кліщів, рекомендується кішкам, систематично гуляють вільно на вулиці в пік активності комах, одягати спеціалізований нашийник.
Діюча речовина, яким просякнутий подібний предмет, відлякує паразитів. Цей вид захисту має ряд незручностей, так як здатне викликати роздратування на шиї, задушити надмірно активну кішку, коли вона лазить по парканах і деревах. Не виключена і інтоксикація організму, якщо тварина примудрилося лизнути нашийник з токсичною протипаразитарною речовиною.
Для захисту від ектопаразитів ветеринарні експерти радять використовувати препарати не місцевого, а системної дії – спеціалізовані спреї, що розпорошуються по всьому тулубу або краплі на холку. Останній вид протипаразитарних засобів краще, так само як і при нанесенні на покрив шкіри, активна діюча речовина всмоктується в кров і протягом довгого періоду рухається, відлякуючи бліх, кліщів і волосоїдів.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.