Метелики, занесені до Червоної книги Казахстану: назви

У степах, лісах і горах Казахстану зустрінете безліч чудових метеликів. Але чисельність деяких видів останнім часом різко скоротилася. Чи зможуть насолоджуватися їхньою красою наші діти й онуки? Метелики, занесені до Червоної книги Казахстану, вже перебувають під охороною.

Денні метелики Parnassius boedromius і Parnassius patricius

Серед метеликів, занесених до Червоної книги, виділяються ці маленькі тендітні метелики, забарвлені в сріблясто-білі тони. Належать до сімейства вітрильники.

Зустрічаються в Тибетсько-Тяньшанському регіоні в невеликих локальних ареалах. Види трапляються в Заілійському Алатау, Кюнгей-Ала-Тоо і Терскей-Ала-Тоо на висоті від 2 700 до 3 500 м. Мешкають серед різнотравної рослинності.

Бражник туранговий (Laothoe philerema)

У виданні, присвяченому комахам, казахстанський ентомолог В. Казенас пише, що в країні мешкає близько 10 000 видів метеликів. Такий рідкісний вид, як бражник туранговий, зустрічається в заплаві річки Ілі біля Капчагайського водосховища.

Метелик віддає перевагу заплавним лісам, заростям туранги, розташованим уздовж річок на висоті до 500 м. Через осушення річок, пожежі та вирубку рослинності ареал для життя цього виду скорочується.

Голуб’янка Аргалі (Neolycaena argali, Glaucopsyche argali)

До Червоної книги Казахстану занесено 5 видів сімейства голуб’янки. Цей рідкісний вид — ендемік Алтаю. У Казахстані зустрічається на Курчумському хребті. Розмах крил метелика сягає 23 мм.

Зверху вони забарвлені в блідо-блакитний колір із чорними плямами, відливають перламутром. Зовнішній край крилець облямований коричневою стрічкою.

Голуб’янка бавій (Scolitantides bavius)

Зустрічається на північному заході Казахстану між Волгою і Уралом, але ареал її проживання скорочується.

Розмах крил голубянки бавій досягає 30 мм. Крила самців із широким коричнево-чорним краєм забарвлені в червонувато-блакитний колір. Крильця самок коричневі з синім нальотом.

Голуб’янка китайська (Aricia chinensis)

Цей вид сімейства голуб’янки в Казахстані зустрічається вкрай рідко в долині річки Ілі. Крила комахи темно-коричневого кольору з широкою облямівкою з оранжево-червоних плям. Бахромка на них біла з темними вставками. Знизу крила жовтувато-сірі. Їхній розмах — близько 25 мм.

Голуб’янка Панопа (Palaeophilotes (Inderskia) panope)

Дуже рідкісний вид, батьківщина якого — Північний Прикаспій. Зустрічається вид на території Атирауської області. Цього метелика можна побачити тільки в степу. Через господарське освоєння земель ареал його проживання і чисельність виду скорочуються.

Голуб’янка Тетяна (Otnjukovia tatjana)

Побачити цього метелика в казахстанському степу — щаслива випадковість. А визначте його за такими зовнішніми ознаками:

1. Його крильця зверху темно-сірі із зеленувато-коричневим відтінком.
2. На передньому крилі метелика темна поперечна жилка.
3. Знизу крила світлі, практично білі.
4. На задніх крилах є помаранчева смуга з шести плям із вкрапленнями чорного кольору.

Жовтушка Віскотта (Colias wiskotti)

У Казахстані живе підвид цього виду. Зустрічається локально в Західному Тянь-Шані. Мешкає метелик на різнотравно-лучних ділянках на північних схилах на висоті до 3000 м. Часто зустрічається на гірських схилах, порослих астрагалами.

Розмах крил метелика сягає 52 мм. Крила самців з крайовою чорною облямівкою мають забарвлення від лимонно-зеленого до яскраво-оранжевого кольору. Самки забарвлені не так яскраво.

Жовтушка Єршова (Colias erschoffii)

Батьківщина цього виду — Північно-Східний Тянь-Шань. Цей великий метелик зустрічається рідко, вивчений мало.

Мешкає вид у смерекових лісах і субальпійському поясі на різнотравних луках на висоті від 1 900 до 2 800 м. Пофарбована в яскравий лимонний колір з чорною облямівкою і чорними цятками на крилах.

Мікрозегрис полум’яний (Microzegris pyrothoe)

Цей рідкісний вид найчастіше зустрічається на колишньому острові Барсакельмес (зараз це урочище в Аральському районі Кизилординської області). Його представники живуть серед різнотрав’я або в пустелях. Крила метелика:

• мають розмах до 40 мм;
• зверху білосніжні;
• знизу жовто-зелені з білими плямами;
• вгорі передні крила чорно-плямисті з великою помаранчевою плямою.

Орденська стрічка турангова (Catocala optima)

У роді орденських стрічок цей метелик найрідкісніший. Його можна зустріти тільки в пустелях Середньої Азії, в районах річок Сирдар’ї та Ілі. Розмах крил представників виду — до 46 мм.

Передні крильця забарвлені в сірий колір із двома чорними поперечними лініями. Задні крила яскраво-червоного кольору з чорною облямівкою і чорною смугою посередині.

Вітрильник Алексанор (Papilio alexanor)

У цього виду сімейства вітрильникові розірваний ареал проживання. У Казахстані зустрічається підвид Papilio alexanor voldemar, який мешкає на півдні країни, в горах Каратау. Зустрічається на схилах на висоті до 1 400 м.

Розмах крил цих метеликів сягає 70 мм. Вони світло-жовті, крила відзначені чорним зовнішнім краєм. Самці та самки виглядають однаково.

Пістрянка туркменська (Zygaena truchmena)

Вид сімейства пістрянок зустрічається тільки в Середній Азії. У Казахстані мешкає поруч із річкою Сирдар’єю — у пустельних оазисах, на галявинах у тугайних лісах. Чисельність виду сильно скоротилася останнім часом через зміни в регіоні проживання.

Це маленький і яскравий метелик. Передні крила досягають у довжину 13 мм. Вони чорно-сині та шовковисті, прикрашені червоно-рожевими плямами. Задні крила червоні по краю, в середині білі з чорно-синьою облямівкою.

Поліксена (Zerynthia polyxena)

У Казахстані мешкає на території Південного Уралу. Цей локальний вид живе ізольованими популяціями, метелики переміщуються дуже мало.

Розмах крил у самців — 46-50 мм, у самок досягає 54 мм. Самки більші. Основний тон крилець жовтий. Їх прикрашають чорні смуги і червоні плями, розмір і наявність яких відрізняються.

Сенниця монгольська (Coenonympha mongolica)

У цього виду дуже вузький ареал проживання на Тянь-Шані, а також на південному сході Казахстану. Метелика можна зустріти в долині річки Ілі.

У своєму роді це найбільший вид, який відрізняється від родичів забарвленням крил:

1. Вони світлі з темними краями і темними цятками. Краї крил мають округлу форму.
2. На задніх крилах знизу розташована низка окоподібних плям. Жилки на крилах знизу не контрастні.

Хаймоптена оперена, або П’ядун пір’яносний (Cheimoptena pennigera)

Цей рідкісний вид мешкає в пустелях Середньої Азії. Метелики обирають для життя піски, порослі білим саксаулом, низини з різнотравною рослинністю, що знаходяться між барханами.

Розмах крил представників виду сягає 17 мм. У самців є довгі лусочки («пір’я»), які складають бахрому крилець. Самки виду безкрилі.

Чубатка тугайна (Paragluphisia oxiana)

Метелика можна зустріти в Казахстані в заплаві річки Сирдар’ї. Живе серед трав’янистих рослин. Передні крила:

• виростають до 14 мм у довжину;
• зверху вони забарвлені в сіро-білий колір з густим чорно-сірим напиленням;
• добре помітні поперечні чорнуваті широкі хвилясті лінії;
• середина крил має рожево-коричневий відтінок.

Задні крила білі з темною облямівкою.

Енейс мулла (Oeneis mulla)

Це найрідкісніший вид свого роду. Мешкає на сході Казахстану — в районі хребта Тарбагатай. Мешкає на різнотравних луках південних схилів.

Довжина передніх крил представників доходить до 21 мм. Зверху вони пофарбовані в коричневий колір, є широка блідо-жовтувата облямівка з чорними плямами. Знизу крильця прикрашає тонка сітка коричневих смуг.

Метелики Казахстану, занесені до Червоної книги, зникають з різних причин. Але головний фактор — це людське втручання в природу. Сподіваємося, що ці види ще порадують своєю появою наступні покоління.