Новий український правопис: що слід запам’ятати та як звикнути до змін?

Ще наприкінці травня поточного року Кабінет міністрів схвалив нову редакцію Українського правопису. До цього ми мали варіант 1992 року. З червня ці правила почали діяти, проте як тепер простим українцям до них звикнути та що слід запам’ятати у першу чергу? Про це та інше ми поговоримо у наші статті.

У Кабміні зазначили, що рішення про оновлення правопису було прийняте «з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм». Проте для багатьох українців це не зовсім зрозуміло, тому ми спробуємо пояснити простіше.

Чому нам був необхідній новий Український правопис?

Перше, про що слід сказати, це те, що правописна комісія повернула дуже багато особливостей старого «харківського» правопису, який був затверджений майже сто років тому – у 1928 році. Члени комісії зазначили, що такі зміни мають тверде наукове підґрунтя. Адже саме так ми зможемо повернутися до, так званої «питомої української мови».

Як вони зазначають – ці всі зміни у граматиці української мови заради того, щоб наші громадяни користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.

Хто брав участь у розробці даного правопису?

Для того аби зробити Український правопис максимально продуманим та якісним, над його створенням працювало найкращі філологи країни та компетентні урядовці. Всі вони увійшли до створеної Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України.

Проте самі розробники не раз наголошували на тому, що жоден правопис не може бути вичерпним, він лише кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Тому вони охоче приймають конструктивну критику та пропозиції всіх зацікавлених знавців української мови.

На що вплинуть ці зміни?

Це не означає, що на вас чекає цілковито нова орфографія української мови, переважна більшість змін стосується слів іноземного походження (введені нові варіанти їх відтворення українською). Проте офіційних документів такі зміни не зачеплять, як і основних правил української мови.

Ви можете ознайомитись з повним текстом нової редакції Українського правопису на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.

Найцікавіші зміни в новому Українському правописі

• “И” на початку слова

Це було частково взяте із правопису 1928 року. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів.

У художніх текстах допускатиметься заміна “і” на “и” в кінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

• “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

• Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

• Йотування

Ще один приклад із правопису 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

• Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

• “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

• “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

• Зменшення вживання “лапок”

Чому слід швидко звикати до змін?

Тут все просто – така редакція буде використовуватись в усіх сферах життя, тому уникнути цих змін просто не можливо.