Зміст
На 40-й день після смерті фізичного тіла ефемерне тіло, тобто душа, вирушає у потойбічний світ. За діяннями людини за життя, на неї чекає Рай або пекла. Але буває, що фантом не може перетнути грань і блукає в нашому світі. Релігія називає блукаючі фантоми чи невпокійні душі — митарями.
Що означає «невпокійна душа»
У християнстві невпинними стають душі людей, які:
- наклали на себе руки;
- вчинили за життя один із непробачних гріхів;
- померли раптовою смертю;
- безневинно вбиті;
- не отримали відпущення гріхів перед смертю;
- залишили Землі важливі справи незакінченими.
Митником може стати душа людини, за якою дуже вбиваються родичі. Про такий елементал говорять — приплаканий. Фантом відчуває, що він був дорогий за життя, і це тримає його на Землі. Таким елементалям найважче, вони не мають гріхів і залишаються на Землі за своєю волею, але вони мають свої безтілесні існування і поневіряння.
Ознаки присутності
Поява невпокійної душі спочатку залишиться непоміченим живими людьми. Причина в тому, що перші дні елементаль (блукаючий дух) не усвідомлює себе, як митар: душа проходить усі етапи трансформації свідомості, очищення та підготовки до переходу в потойбічний світ.
Але якщо через 40 днів, коли згідно з християнською релігією, фантом повинен назавжди залишити земне існування і здобути спокій, душа не відчуває свободи і благодаті, вона починає мучитися. Тоді живі люди починають помічати присутність духу – померлий приходить уві сні, його образ може з’являтися в кімнаті, чуються сторонні неприродні звуки в приміщенні і т.д.
Але такі прояви — не найгірше при появі митаря. Дух мається і сердиться, що не може жити повноцінним життям, йому обов’язково потрібне джерело харчування. Ним стає близька людина, або той, хто за життя елементалю викликав у нього сильні негативні емоції – ворог.
Духи небезпечні своєю агресією, вони «тягнуть» енергію зі свого «годувальника» поступово наводячи його енергетичну оболонку до виснаження. По суті, жива людина ділить свою життєву енергію з мертвим порівну.
Симптоми впливу духу на людину
Часто людина пізно розуміє, що до неї «причепився» неспокій. Перші симптоми нагадують банальну втому:
- сонливість;
- апатія;
- тяжкість у тілі;
- спалаху подразнення.
Чим довше дух живиться енергією живої людини, тим більше загострюються симптоми втоми. Апатія трансформується в депресію, і до попередніх симптомів додадуться:
- нудота;
- головний біль;
- зубний біль;
- загострення занедбаних недуг.
Крім фізичних проблем зі здоров’ям, у людини, на яку впливає невпокійна душа, починаються негаразди з особистим життям, у роботі йде не все гладко, псуються стосунки з рідними та друзями.
Якщо у людини слабке здоров’я та нестабільна психіка, довгий контакт із агресивним духом призведе до божевілля.
Як позбутися невпокійного духу
Залежно від того, як поводиться дух — просто мешкає в приміщенні, або паразитує на живій людині, вибирається і практика рятування митаря. Очистити приміщення набагато простіше, ніж відчепити мертвого від живого. Але все залежить від давності контакту.
Очистити приміщення
Якщо елементаль, що є дух, живе в житловому приміщенні, де є люди, то його присутність першими відчувають тварини та діти. Тварини поводяться неспокійно, намагаються переконувати з кімнати або тиснуться в куток, можуть виявити невластиву їм агресію.
Маленькі діти, відчуваючи присутність духу, часто плачуть, вони порушено сон, дитина лякається гучних звуків і йде контакт. Але іноді буває, що дитина навпаки веде себе часом неприродно, посміхається без причини або розмовляє з кимось невидимим.
Провести такий обряд може священик чи господар будинку. Для ритуалу позбавлення духу знадобиться:
- свята вода;
- 4 свічки, куплені у храмі у велике церковне свято;
- молитвослів;
- поминальна кутя.
Проводити обряд очищення приміщення від невпокійного померлого найкраще перед Великоднем. Головне правило – очистити потрібно всі кімнати в будинку.
- У чотирьох кутках кімнати запалюють свічки.
- Серед кімнати ставиться поминальна кутя.
- Почергово читаються три молитви: «Отче Наш», «Богородиця», «Поминальна».
- У процесі читання молитов потрібно обходити кімнату і кропити довкола себе святою водою.
- Закінчувати потрібно на порозі стоячи спиною до виходу.
- Перед тим, як зробити крок назад, переступивши поріг очищеної кімнати, потрібно вимовити слова:
«Живому світу живі душі, а мертвий дух, дух неспокійний, ти залиши цей дім цей звід ці стіни поріг цей залиш. Спочивай з миром. Амінь по тобі Амінь».
Відчепити митаря від іншої людини
Прибрати від людини невпокійну душу, яка паразитує з його енергії, складно. Обряд очищення складається із трьох етапів.
- Відпущення гріхів невпокійному.
- Панахида до душі.
- Від’єднання мертвого від живого.
Обряд відчеплення від померлого завжди проводиться напередодні будь-якого релігійного свята . Людина, до якої «причепився» елементаль, має відстояти всю вечірню службу, поставити свічки за упокій усіх покійних близьких родичів, замовити Сорокоуст та молитву на здоров’я.
Також треба побувати на сповіді та прийняти причастя. Без такого попереднього етапу обряд «відчеплення» мертвого від живого може не подіяти.
Прощення гріхів
Про прощення і покаяння гріхів молиться жива людина, але й невпокійному духу також можна провести обряд очищення від гріха. Щоб полегшити митареві його муки, у приміщенні, де виконується обряд «відчеплення», потрібно тричі прочитати молитву прохання про відпущення гріхів:
«У руці Твоєї великої милосердя, о Боже мій, вручаю душу і тіло моє, почуття і дієслова моя, діла моя і всі тіла і душі мого руху. Вхід і результат мій, віру і проживання моє, перебіг і смерть живота мого, день і годину мого зітхання, моє преставлення, заспокоєння душі і тіла мого. Ти ж, про Премилосердя Боже, всього світу гріхами нездоланна Благосте, Незлоблива Господи, мене, більше за всіх людей грішного, прийми в руці захистення Твого і визволь від всякого зла, очисти багато беззаконь моїх, подай виправлення злому і окаянному гріхопадінь лютих завжди захоплюй мене, та ні в чому коли гніваю Твоє Людинолюбство, яким покривай неміч мою від бісів, пристрастей і злих людей. Ворогом, видимим і невидимим заборони, керуючи мене спасеним шляхом, доведи до Тебе, притулку мого та бажання моїх краю. Даруй мені смерть християнську, непосоромну, мирну, від повітряних духів злоби дотримайся, на Страшному Твоєму Суді милостивий рабу Твоєму буди і причти мене праворуч благословенним Твоїм вівцям, та з ними Тобі, Творця мого славлю на віки. Амінь».
Якщо є підозри, що неспокійний дух «причепився», щоб помститися тому, хто завдав йому образу за життя, потрібно прочитати молитву про прощення образ:
«Господи, Ти бачиш мою слабкість, дай мені виправлення і сподоби мене любити тебе від усієї душі моєї і думки, і дай мені благодать Свою, дай мені старанність виконувати служби, приносити мою негідну молитву і за все дякувати Тобі».
І третю молитву прохання про прощення гріхів:
«Господи Боже мій, Ти знаєш, що для мене спасительНо допоможи мені; і не дай мені грішити перед Тобою і загинути в гріхах моїх, бо я грішний і немочий; не віддай мене ворогам моїм, бо до Тебе вдах, визволи мене, Господи, бо Ти моя фортеця і надія моя і Тобі слава і подяка на віки. Амінь».
Панахида
Обряд панахиди до душі відрізняється від звичайного обряду панахиди, його виконують у будинку людини, до якої прив’язаний дух.
У приміщенні, де читалися всі три молитви, посеред кімнати ставиться невеликий стільчик, на нього:
- встановлюється розп’яття Ісуса Христа;
- ставлять стос горілки;
- скибка чорного хліба;
- миску з поминальною кутею.
Поруч із розп’яттям запалюють церковну свічку і читають три молитви:
- Царю Небесному;
- Дев’янистий Псалом;
- Заупокійна велика ектенія.
Від’єднання мертвого від живого
Після прочитання молитов людина, до якої прив’язаний невпокійний дух, просить Бога про звільнення від митаря, а саму душу просить про прощення та помилування. Далі потрібно загасити свічку, стос горілки та коліво (кутю) винести надвір. Горілку вилити, а кутю та хліб згодувати птахам та тваринам.
Того ж дня жертва духу має обійти три храми. У кожному замовити заупокійну для невпокійного. Поставити свічки собі за здоров’я, а всім небіжчикам за упокій. Цього дня не можна вживати алкоголю та свариться з кимось.
Самостійно відчепити померлого
Якщо з якихось причин повноцінний обряд позбавлення митаря провести не виходить, можна скористатися медитаційною практикою.
- Першим етапом буде визначення факту, чия ж душа мучить людину. Для цього потрібно сісти в зручну позу, заплющити очі і згадувати всіх родичів, що пішли в інший світ. Важливо повне зосередження: потрібно з’ясувати, за ким найбільше ви сумуєте, про кого шкодуєте, кого вам найбільше бракує.
- Заплющте очі і уявіть собі, що ця людина, якої потрібно позбутися, стоїть перед вами, розплющити очі і подивіться в очі покійному родичу. Тримайте в думках образ і дякуйте за те, що він був у вашому житті, за все добре, що він приніс у ваше життя, за досвід, за його любов до вас. Подяка має йти з глибини душі. Вона має бути щирою, відпустіть свої страхи та образи, якщо вони є у вашому серці. Якщо у момент уявної розмови вам захочеться плакати, не потрібно стримувати сльози.
- Прислухайтеся до себе — чи приходить почуття полегшення, чи сум і біль. Коли ви відчуєте, що ваша душа очистилася від страждань, скажіть духові, що ви відпускаєте його і попросіть його залишити вас: «Я любив тебе, ти був мені дорогий, мені погано без тебе і сумно, але у живих свій світ, а у мертвих свій. Дякую тобі за те, що ти був у моєму житті, і відпускаю тебе. Спочивай з миром. Я не забуду про тебе. Але прошу тебе, залиш мене жити до призначеного мені терміну».
- Після обряду потрібно відвідати храм і замовити поминальну службу за душу того, хто був із вами весь цей час. Також потрібно поставити свічки за упокій всіх спочилих родичів, рідних та друзів. Цього дня треба роздати милостиню та провести день на самоті та молитвах.
Обряд «самовідв’язки» не дасть ефекту, не допоможе, якщо митар прив’язаний до людини насильно (спеціальним обрядом), або якщо невпокійна душа за життя була ворогом. Тоді потрібно буде застосовувати для відв’язування сильніші ритуали та практики.