Site icon 24 LIVE

Чому собака часто дихає з відкритим ротом висунувши мову

У нормі здоровий собака дихає тихо, спокійно, ритмічно, із закритим ротом. У представників брахіцефальних порід, навпаки, нормальним вважається гучне дихання, яке супроводжується свистом чи хропінням. І в тому, і в іншому випадку важлива частота – якщо собака дихає часто, значить організму не вистачає кисню. Причинами можуть бути як звичайні фізіологічні процеси, що не вимагають стороннього втручання, так і патологічні стани, за яких тварину потрібно показати ветеринарному лікарю.

Нормальне дихання у собаки

Нормальний показник частоти дихальних рухів (ЧДД) собак знаходиться у широкому діапазоні: від 10 до 30 вдихів за хвилину. Точне значення для конкретної тварини визначається багатьма факторами: віком, породою, статтю, анатомічними та фізіологічними особливостями тощо.

Кожен власник може самостійно визначити частоту дихання у свого вихованця. Для цього потрібно дочекатися моменту, коли собака відпочиває – спить чи спокійно лежить. За допомогою таймера потрібно засікти одну хвилину і порахувати, скільки рухів вона зробить животом і грудною клітиною за цей час. Бажано провести виміри кілька разів, а потім вирахувати середній показник. Це і буде нормальною частотою дихання для собаки.

У яких випадках можна не турбуватися

Дихання може бути різним: ритмічним і плутаним, глибоким і поверхневим, рідкісним і частим. Собака може дихати грудьми або животом, з відкритою чи закритою пащею. Існує маса факторів, які впливають на цей процес, але не потребують медикаментозної допомоги.

Фізіологічні та анатомічні особливості

Чим менший розмір вихованця, тим швидше у нього метаболізм і вища частота дихання, а також пульс та температура тіла. У брахіцефальних порід з короткою мордочкою надходження повітря в легені утруднене через особливості будови носових ходів. Прискорене дихання виступає у разі як компенсаторний механізм, який забезпечує достатній обсяг кисню. Часто це супроводжується свистом, хрипами, сопінням, хропінням.

Фізичні навантаження

Під час активного руху потреба клітин у кисні різко зростає. Одночасно підвищується температура тіла. Тварина дихає, висунувши мову, спостерігається задишка – це нормальні явища, за допомогою яких організм регулює доставку кисню та теплообмін.

Вагітність, пологи, лактація

При вагітності часто дихання з’являється перед сутичками і зберігається якийсь час після пологів. Це пов’язано з викидом великої кількості гормонів у кров, фізичними зусиллями та емоційним станом собаки. У нормі дихальна активність швидко відновлюється. Якщо ж до задишки приєднуються страх світла і порушення координації рухів, то тварину терміново потрібно показати фахівцеві, оскільки в перші два дні можливий розвиток еклампсії — стану, небезпечного для життя.

Сама вагітність теж впливає на активність легенів собаки, адже кисень потрібен не тільки їй, а й плодам, що розвиваються. Те саме спостерігається при лактації. ЧДД трохи підвищена через інтенсивні метаболічні процеси: утворення молока, посиленого харчування, емоцій.

Сновидіння

Коли чотирилапому другу сниться сон, у нього не тільки частішає дихання, а й посилюється серцевий ритм, змінюється артеріальний тиск. Уві сні пес рухає кінцівками, вухами, очима, може гарчати, схлипувати, сопіти – всі ці рухи разом з емоціями вимагають додаткового кисню. Крім того, у сонного вихованця може западати м’яке піднебіння, що перешкоджає нормальному спокійному подиху.

Спека

Дихальна система у собак служить органом терморегуляції, разом із вушними раковинами та подушечками лап. Якщо вихованцю жарко, щоб уникнути перегрівання організму, він починає активно дихати з відкритим ротом, висунувши язик. Таким чином відбувається охолодження. Частота дихання собаки у спеку може досягати значень 140-150 і вище.

Стреси

У собак рідко бувають хвилини без стресу: повз пробігла кішка, на сходовому майданчику хтось розмовляє, десь постукали і таке інше. У відповідь швидко підвищується тиск, посилюється серцебиття, частішає подих. Як тільки ситуація опиняється під контролем, усі параметри нормалізуються.

Серйозні причини частого дихання

Якщо собака важко, часто та швидко дихає, причиною може бути патологічний процес. За відсутності перерахованих вище факторів і наявності інших, незвичайних, симптомів допомога лікаря може знадобитися будь-якої хвилини.

Хвороби органів дихання

Будь-який патологічний процес у відділах дихальної системи призводить до недостатнього надходження кисню до крові. Це можуть бути бронхіти, пневмонія, гельмінтози легень та інші хвороби. Прискорене дихання компенсує дефіцит, наскільки це можливо. Відсутність лікування посилює ситуацію, призводить до розвитку дихальної недостатності.

Тепловий удар

Чим частіше дихання, тим більша тепловіддача. Надмірне тепло виділяється за рахунок випаровування слини, тому собака дихає з відкритим ротом. Тепловий удар відбувається при тривалому перегріві тварини, якщо провокуючий фактор усунути не вдається. Одного дихання стає недостатньо, і у вихованця спостерігаються розширення зіниць, млявість і слабкість, нудота і блювання, тремтіння в тілі (до судом), підвищення температури.

Сторонній предмет у дихальних шляхах

Наявність стороннього тіла може виявлятися в частому, свистому диханні з відкритим ротом, рясному виділенні слини, блювоті, кашлі. Потреба в кисні сильно підвищується, але забезпечити її немає можливості, і стан стресу ще більше посилює ситуацію. Потрібна негайна допомога спеціаліста.

Хвороби серця

Якщо серце не справляється зі своїми функціями, весь організм страждає від нестачі кисню. Для компенсації стану дихання стає частіше, виникає задишка. Це призводить до посиленого надходження кисню в кровотік. Важливим симптомом серцевої недостатності собак буде підвищення частоти дихання уві сні.

Інфекційні захворювання

Бактерії, віруси, грибкові інфекції можуть стати причиною частого дихання у собаки. Супутні симптоми залежатимуть від захворювання. Важливо звернути увагу на прискореність вдихів у спокої.

Алергічна реакція

Набряк – найпоширеніший наслідок алергії. Набряк слизової дихальних шляхів, гортані, порожнини рота, язика може призвести до різкої нестачі кисню та задухою. У такій ситуації вихованець не може дихати не тільки носом, а й ротом. Часте дихання у своїй супроводжується свистом, хрипами. Стан вимагає негайного звернення до клініки.

Супутні симптоми

При патологічних станах прискорене дихання часто супроводжується іншими проявами. Перед відвідуванням ветеринара найкраще їх записати, бажано із зазначенням часу та послідовності появи. Це полегшить та прискорить постановку діагнозу.

Зверніть увагу на такі симптоми:

  • тремтіння;
  • підвищення температури;
  • зміна кольору слизових оболонок, склери очей;
  • зміна кольору мови;
  • розлади ШКТ;
  • відмова від їжі;
  • загальна слабкість, млявість, апатія;
  • спрага чи відмова від пиття;
  • свист, хрипи при диханні;
  • кашель сухий або із виділеннями;
  • сильна слинотеча;
  • зміна поведінки – собака скиглить, ховається, згинається, проявляє агресію.

Особливості ЧДД цуценят

У цуценячому віці частота дихання може досягати 40 і більше разів на хвилину, що обумовлено швидким метаболізмом. За наявності патології важливо помітити супутні симптоми та вчасно звернутися до фахівця. Через той же прискорений метаболізм хвороби у цуценят також розвиваються швидше.

Коли до лікаря потрібно терміново

Не можна відкладати відвідування клініки, якщо часто дихання супроводжується:

  • нерухомістю вихованця;
  • білим або синім кольором язика, слизових;
  • втратою орієнтації у просторі, відсутністю реакцію господаря;
  • безуспішними спробами щось прибрати з пащі чи відкашляти;
  • виділенням крові із носа, рота.

Перша допомога

Якщо собака часто дихає ротом, допомога залежатиме від ситуації. У разі неможливості екстреного звернення до клініки можна отримати консультацію по телефону. При цьому вихованця потрібно заспокоїти, укласти на рівну поверхню. При перегріві – змочити лапи, вуха та пахви, періодично напувати водою (не холодною).

При зупинці дихання можна допомогти в перші 2-4 хвилини. Для цього тварину слід покласти на правий бік, витягнути шию, вдихнути повітря йому через ніс (паща повинна бути закрита) і зробити 15 швидких натискань руками на ребра. Вдихи та натискання чергувати.

Діагностика

На огляді лікар визначить частоту дихання та серцевих скорочень. Так як більшість собак хвилюються при відвідуванні клініки, ЧДД швидше за все буде частіше звичайного. Якщо є можливість, потрібно кілька разів виміряти її вдома та показати дані ветеринару.

Залежно від ситуації фахівець може призначити:

  • аналізи крові, сечі;
  • рентген органів грудної клітки;
  • УЗД серця;
  • ЕКГ;
  • КТ, МРТ.

У складних випадках може знадобитися прокол грудної клітки, а також ендоскопічне дослідження бронхів та трахеї.

Як проходить лікування у клініці

Лікування призначається залежно від встановленого діагнозу. У разі тяжкого стану собаки або необхідності оперативного втручання тварину поміщають у стаціонар.

  • Серцеві патології. Показаний прийом препаратів, що підтримують серце, артеріальний тиск, сечогінні засоби.
  • Запальні процеси. Терапія спрямовано усунення запалення, нормалізацію загального стану. Залежно від причини може знадобитися прийом антибіотиків, препаратів для підтримки імунітету.
  • Чужорідне тіло. Проводять витяг застряг у дихальних шляхах предмета. Терапія симптоматична.
  • Еклампсія. Показані препарати макро- та мікроелементів.
  • Стрес. Лікування седативними засобами.
  • Отруєння. Введення протиотрути. Внутрішньовенні розчини для відновлення організму та підтримки роботи життєво важливих органів.

При необхідності застосовують кисневу камеру чи маску. Після надання першої допомоги та нормалізації стану тварину виписують додому.

Домашня терапія

Вдома головне ― неухильно виконувати рекомендації та призначення лікаря. Щоб уникнути ускладнень, не рекомендується вносити зміни до схеми лікування та замінювати препарати. Собаці потрібно забезпечити спокій, захистити його від стресів. Якщо є можливість, бажано більше часу проводити з нею на свіжому повітрі.

Харчування в будь-якому випадку має бути щадним, що не перевантажує організм. Тяжка їжа та рідкісні перекушування навантажують серце та дихальну систему. Годувати вихованця слід часто, невеликими порціями, легкими складами. Кожен виробник промислових кормів у лінійці має склад, призначений для ослаблених тварин. Якщо часте дихання пов’язане із захворюванням, яке потребує спеціальної дієти (наприклад, цукровим діабетом), лікар обов’язково про це скаже.

Профілактичні заходи

Заходами профілактики частого дихання у собаки будуть такі:

  • не допускати перегріву тварини;
  • проводити вакцинацію від найпоширеніших інфекцій;
  • перешкоджати надмірній активності собак, схильних до патологій серця та органів дихання;
  • наскільки можна не давати дрібні предмети для ігор;
  • перешкоджати підбору сумнівних предметів на вулиці, щоб уникнути отруєння (можна пройти спеціальний курс дресирування);
  • уникати контакту вихованця з алергенами. Якщо є алергія на пилок, можна використовувати спеціальний затримуючий намордник;
  • періодично підраховувати ЧДД у собаки у спокої та уві сні;
  • не допускати сильних стресів, за необхідності завчасно давати вихованцю седативні препарати;
  • при появі ознак дихальної недостатності найближчим часом відвідати ветеринарного лікаря.

З профілактичною метою щорічно треба приводити собаку на огляд і здавати аналізи крові та сечі. Виявлення хвороби на ранній стадії убереже від можливих ускладнень.

Exit mobile version