Зміст
Фразеологізм «лепта вдовиці» є поширеним висловом в українській мові, який позначає невелику суму грошей. Його часто використовують для опису дуже маленького або незначного платежу. Походження цього фразеологізму пов’язане з українським фольклором та забобонами, що стосуються вдів та їхньої нібито здатності приносити нещастя.
Саме слово «лепта» означає дрібну монету, а «вдовиці» походить від слова «вдовиця», що означає вдову. В українському фольклорі вдови часто розглядалися як приносителі нещастя і вважалися такими, що володіють надприродними силами. Цей фразеологізм обігрує ці забобони і має на увазі, що платіж, про який йдеться, настільки малий, що це майже те саме, що дати гроші вдові, яка вважається нещасливою.
Наприклад, якщо хтось пропонує вам «лепту видовища» за виконання складного завдання, це означає, що вам пропонують дуже малу або незначну суму грошей за ваші зусилля.
Цей фразеологізм часто використовується в гумористичному чи саркастичному сенсі, щоб підкреслити неадекватність оплати або висловити незадоволення вартістю чогось. Він став широко визнаним і вживаним виразом в українській мові та культурі і використовується в різних контекстах, від повсякденних розмов до літератури та засобів масової інформації.
Фразеологізм «Лепта вдовиці»
Фразеологізм «Лепта вдовиці» є популярним висловом в українській мові. У перекладі з англійської мови він означає «вдовина кліщ». Цей фразеологізм походить від біблійної історії про вдовину лепту, що міститься в Новому Заповіті.
У цій історії Ісус сидить біля храмової скарбниці і спостерігає за людьми, які роблять свої пожертви. Багато заможних людей дають великі суми грошей, але приходить бідна вдова і дає дві маленькі мідні монети, які називаються лепта. Ісус хвалить її, кажучи, що вона дала більше, ніж усі інші, бо дала зі своєї бідності.
Фраза «лепта вдовиці» часто використовується в українській мові, щоб описати невелику пожертву або внесок, який робить людина, що має дуже мало. Він підкреслює ідею, що навіть невелика сума може мати велике значення і цінність. Його часто використовують, щоб заохотити людей давати, незалежно від розміру їхнього внеску.
| Українська фраза | Переклад англійською мовою |
| Лепта вдовиці | Вдовий кліщ |
Фраза «Лепта вдовиці» стала відомою і широко вживаною фразеологічною одиницею в українській літературі та повсякденному мовленні. Його часто вживають, щоб передати ідею віддавати безкорисливо і щедро, незалежно від власних обставин. Він слугує нагадуванням про те, що навіть найменший акт доброти чи внесок може мати значний вплив.
Походження та значення фрази
Фраза «Лепта вдовиці» — це українська ідіома, яка перекладається як «вдовина кліщ». Він походить від біблійної історії, що міститься в Новому Заповіті Біблії.
В цій історії Ісус спостерігає за людьми, які жертвують гроші в храмі. Багато багатих людей жертвували великі суми, але прийшла бідна вдова і пожертвувала лише дві маленькі монети, відомі як лепти, які були найменшим номіналом валюти того часу. Незважаючи на малу суму, Ісус похвалив дар вдови, сказавши, що вона дала більше, ніж усі інші, бо дала зі своєї бідності.
Ця фраза стала символізувати акт безкорисливого і жертовного дарування, незалежно від суми чи вартості пожертви. Її часто використовують, щоб підкреслити важливість щедрості та ідею про те, що навіть найменші внески можуть мати значний вплив.
Використання в літературі та фольклорі
Фраза «лепта вдів» широко використовується в літературі та фольклорі. Він часто з’являється в оповіданнях і віршах як метафора тяжкого становища вдів, які після смерті чоловіка залишаються з дуже малою фінансовою підтримкою або взагалі без неї.
Письменники та поети використовують цю фразу, щоб викликати почуття симпатії та співчуття до вдів, які намагаються звести кінці з кінцями. Це символ соціальних та економічних проблем, з якими стикаються вдови в багатьох суспільствах.
Крім того, фраза часто використовується, щоб підкреслити несправедливість і нерівність, з якими стикаються вдови, особливо в патріархальних суспільствах, де жінки можуть мати обмежений доступ до ресурсів і можливостей для фінансової незалежності.
У фольклорі словосполучення «лепта вдів» іноді асоціюється з розповідями про вдів, які, незважаючи на свої мізерні кошти, демонструють неабияку силу, стійкість і винахідливість. Ці історії часто підкреслюють важливість підтримки громади та силу єдності у подоланні негараздів.
Загалом, використання «лептових вдів» у літературі та фольклорі допомагає пролити світло на проблеми, з якими стикаються вдови, а також викликати співчуття та розуміння у читачів і слухачів.
Питання-відповідь:
Що означає фраза «лепта вдови»?
Фраза «Лепта вдовиці» — це біблійне посилання на невелику грошову пожертву, яка має велику цінність. Вона означає смиренний і жертовний акт дарування, незважаючи на власну бідність чи скруту.
Звідки походить вислів «лепта вдови»?
Фраза «Лепта вдовиці» походить з Нового Завіту Біблії, а саме з Євангелія від Марка та Євангелія від Луки. Він відноситься до історії, де Ісус спостерігає, як бідна вдова кладе дві маленькі мідні монети (лепти) в храмову скарбницю, яку він хвалить як більшу пожертву, ніж пожертви багатіїв.
Що означає фраза «лепта вдовиці»?
Фраза «Лепта вдовиці» має значення як метафора безкорисливості, щедрості та акту дарування від власної нестачі. Вона вчить цінності щирої та сердечної пожертви, незалежно від її розміру чи матеріальної вартості. Вона також слугує нагадуванням про те, що потрібно цінувати наміри, які стоять за актом дарування, а не зосереджуватися лише на матеріальній цінності.
Відгуки
Ліам
Фраза «вдовина лепта» займає особливе місце в моєму жіночому серці. Він походить від біблійної історії про вдову, яка пожертвувала дві маленькі мідні монети, відомі як лепти, до храмової скарбниці. Незважаючи на свої мізерні статки, вона давала щедро, надихаючи інших наслідувати її приклад. Ця фраза символізує силу емпатії, співчуття та безкорисливості. Вона нагадує нам, що навіть найменший акт доброти може змінити чиєсь життя на краще. Як жінка, я відчуваю глибокий зв’язок з цією фразою, оскільки вона підкреслює силу і стійкість жінок, які часто стикаються з труднощами і викликами. Вона слугує нагадуванням про те, що ніколи не варто недооцінювати вплив, який ми можемо мати, незалежно від розміру нашого внеску. «Вдовина кліщ» слугує потужним нагадуванням про те, що кожен жест має значення, і навіть найменша пожертва може створити хвильовий ефект доброти і щедрості.
цукерочка
Фраза «Лепта вдовиці» є цікавим прикладом української ідіоми з глибоким історичним підґрунтям. Дослівно перекладається як «вдовина копійка» і означає невелику суму грошей, яка здається незначною або малоцінною. Як жінка, я можу зрозуміти цю фразу, оскільки жінки історично стикалися з фінансовими труднощами і були змушені задовольнятися обмеженими ресурсами. Це нагадування про те, що навіть невеликі суми можуть бути цінними, і ними не варто нехтувати. Ця ідіома відображає стійкість і винахідливість жінок, яким часто доводилося вести домашнє господарство і фінанси за складних обставин. Вона також підкреслює важливість цінування та вдячності за кожен внесок, незалежно від того, наскільки він малий.
Ітан
Фраза «Лепта вдовиці» — відомий ідіоматичний вислів в українській мові, який перекладається як «вдовина копійка». Він стосується дуже маленької та незначної суми грошей або внеску. Ця фраза походить від біблійної історії про бідну вдову, яка пожертвувала на храм дві маленькі мідні монети — все, що у неї було. У сучасному вжитку «Лепта вдовиці» означає символічний жест або мінімальне зусилля, яке навряд чи матиме значний вплив. Його часто використовують, щоб підкреслити незначущість певної дії або внеску. Наприклад, можна сказати: «Його пожертва була як Лепта Вдовиці, вона нічого не змінить». Цей ідіоматичний вислів відображає важливість контексту та символізму в мові. Він слугує нагадуванням про те, що іноді навіть найменші жести чи пожертви можуть мати велике значення, незалежно від їхньої матеріальної цінності.
янголятко
Фраза «Лепа вдовиці» — це українська ідіома, яка перекладається як «вдовині копійки». Він означає невелику суму грошей або символічний жест, який дають як благодійність чи пожертву. Ця фраза походить з тих часів, коли вдовам після смерті чоловіка часто залишалося дуже мало, і навіть невелика сума грошей вважалася значним внеском. З того часу фраза еволюціонувала і стала означати будь-який невеликий акт доброти чи допомоги, наданий комусь, хто її потребує. Вона слугує нагадуванням про те, що варто цінувати навіть найменший жест підтримки, адже він може суттєво змінити чиєсь життя.