Старий Новий рік: дата, історія, традиції свята

На пострадянському просторі виник дивовижний феномен — старий Новий рік. Поєднання понять, що суперечать одне одному (старий і водночас новий), — загадка для людей, незнайомих з історією. Напередодні унікального свята нагадаємо, як воно з’явилося, якими традиціями супроводжується.

Як і коли виникло свято старий Новий рік

За історичними мірками це молоде свято, йому трохи більше століття. У низці старовинних народних зимових святкувань воно з’явилося внаслідок зміни календарів і тієї незмінної плутанини, яка її супроводжувала. Зустрічати Новий рік двічі стало улюбленою народною традицією.

Коли старий Новий рік?

Новий рік за старим стилем настає в ніч із 13 на 14 січня. Це неофіційне свято у всіх країнах, де Різдво відзначають 7 січня:

• На всьому пострадянському просторі, зокрема в Казахстані.
• У республіках колишньої Югославії.
• У низці регіонів Швейцарії, де населення не прийняло новий календар.
• З деякими відмінностями в цей час зустрічають Новий рік народності північної Африки і в Японії.

Свято разом із вірянами зустрічає і все інше населення цих країн, бо хочеться подовжити новорічні урочистості.

Як з’явився старий Новий рік

Історія свята недавня, але вона тісно пов’язана з багатовіковою історією календарних літочислень та їх зміною. Звернемося до основних її етапів, щоб простежити коріння молодого свята:

• Юліанський календар склався 46 року до н. е. на підставі давньоєгипетської астрономії. Його поява пов’язана з ім’ям римського імператора Юлія Цезаря.
• Християнська церква прийняла цей календар 325 року, а з VI століття точкою відліку літочислення стали вважати Різдво Христове. Воно прийняте досі в більшості країн і називається нашою ерою.
• У XVI столітті календар було реформовано через накопичені похибки. Він був введений за папи римського Григорія XIII, відтоді в Європі стали жити за григоріанським календарем.
• Російська православна церква продовжувала жити за юліанським календарем, прийнятим нею в Х столітті. У Російській імперії православ’я було державною релігією, тому календар у країні залишався старим, юліанським. Розрив із європейським обчисленням становив 13 днів.
• У перші місяці радянської влади, 24 січня 1918 року, було ухвалено декрет уряду РРФСР, за яким одразу після 31 січня настало 14 лютого, тобто дні з 1 по 13 лютого 1918 року випали з історії країни.

Стали вживати поняття «старий» і «новий» стиль, які відповідають юліанському та григоріанському календарям. Православна церква не прийняла новий календар.

Чому старий Новий рік так називається? Церква продовжувала жити за юліанським календарем, відзначати Новий рік за старим стилем після Різдва, що і прижилося в народі як старий Новий рік.

Як пояснює авторка Ольга Глаголєва, нове числення порушувало логічний і завершений перебіг церковного життя. У ньому передбачалося, що Різдву передує піст, а Новий рік слідує за ним. Але тепер за тиждень до закінчення посту вклинювався Новий рік за новим стилем. Для багатьох християн стали неможливими новорічні рясні застілля. До того ж Різдво ставало ніби другорядним святом.

Традиції та особливості старого Нового року

Традиції свята склалися за історичними мірками нещодавно. Суттєво вплинули на них інші свята православного календаря, а саме Василів день на честь християнського письменника і богослова Василя Великого (14 січня).

Як відзначають старий Новий рік? Для нього став характерним щедрий вечір із рясним застіллям. Щоб благополучнішим був новий рік для хліборобів, починали його із засівання зерном будинків і дворів. Головною розвагою свята стали різні ворожіння.

Щедрий вечір

Як пише письменник і поет Аполлон Коринфський, рік у православ’ї закінчувався Васильовим вечором. Називали його багатим, щедрим. На вечерю, щоб проводити старий рік, готували рясне застілля, примовляючи: «Свинку та боровка — для Васильєва вечірка!»

Традиційними були такі страви:

• смажене порося;
• м’ясо найрізноманітніших видах, зокрема ковбаси;
• пироги та млинці.

Вечір традиційно завершувався щедруванням: гурти молоді та дітей ходили в гості до сусідів і рідних, співали для господарів величальних пісень, натомість отримували частування.

Що роблять на старий Новий рік?

Православний рік починається з Васильєва дня — старовинного свята землеробства. Вранці 14 січня по дворах ходили діти (хлопчики) і молоді люди, обсипали ярим житом червоні кути в будинках і двори. При цьому примовляли: «Сію, посіваю, з Новим роком вітаю!». Господарі дякували гостям подарунками та частуваннями.

Аполлон Коринфський пише, що господині намагалися швидко зібрати це ритуальне зерно, дбайливо зберігали його до посівної і підмішували в насіння.

Свято супроводжується рясним застіллям. Готували ритуальну пшеничну кашу з м’ясом і салом і вареники з «сюрпризами». Але уникали ставити на стіл птицю і рибу, щоб не полетіло і не попливло щастя.

Після спільного застілля просили вибачення за можливі образи. Так, у злагоді з рідними та близькими починається Новий рік.

Повір’я на старий Новий рік

За старовинним повір’ям, під час зміни одного року іншим відчиняються ворота у вічність. Тому саме свято мало магічне значення, наповнилося притаманними тільки йому обрядами і звичаями:

• Прибирати цього дня в домі не можна, щоб не позбутися добра.
• Позичати або давати гроші в борг не прийнято.
• Святкувати виключно в жіночій компанії — приректи себе на самотність.
• Якщо першим до хати увійде чоловік або хлопчик із багатодітної сім’ї — гарна прикмета на весь рік.

Тривали Святки розвагами. Це був розпал святкових ворожінь. Етнограф, академік Сергій Максимов пише, що ворожіння на Новий рік вважалися найвірнішими та найдійснішими. Зазвичай з особливим захопленням ворожили дівчата на суджених і заміжжя. При цьому хлопці влаштовували смішні розіграші для загальних веселощів. Іноді ворожіння проходили за участю хлопців.

Як загадати бажання на старий Новий рік? Ще прабабусині правила рекомендують перед ворожінням зняти всі прикраси, розв’язати вузли на одязі, розпустити волосся, і тільки після цього приступати до чарівних ритуалів. Перед початком чітко формулювали запитання. Із найстаровинніших ворожінь відомі такі:

• Виливати олово або віск у воду, розгадуючи отримані фігурки.
• Викидати черевик за ворота, він вкаже, в який бік випаде заміжжя.
• Закріпити свічки в шкаралупках горіхів і пустити в таз із водою. Чия свічка раніше догорить, та першою вийде заміж.

Існує ще безліч ворожінь, до яких небайдужі й у наш час.

Святкування старого Нового року гармонійно вписалося в низку зимових урочистостей і святочних днів. Для вірян це можливість відсвяткувати настання Нового року після тривалого посту. Для всіх інших — продовжити чарівність улюбленого свята.

Унікальна добірка новин від нашої редакції