Історичні пам’ятки Казахстану, які увічнили історію

На території Казахстану розташовано безліч стародавніх сакральних і архітектурних об’єктів. Вони належать до різних століть і епох, представляють багату історичну спадщину. Багато з них мають статус пам’яток, що охороняються державою.

Які стародавні пам’ятки є в Казахстані? До найдавніших пам’яток належить городище Сауран. До Середньовіччя належать мавзолеї Домбаул, Алаша-хана, Бабаджі хатун, Карахана, Ходжі Ахмета Ясаві. Пам’ятка пізнішого періоду — незвичайна підземна мечеть Бекет-ата.

Городище Сауран

Розкопки стародавнього городища Сауран мають статус пам’ятки республіканського значення. Перше поселення на території нинішньої Туркестанської області виникло в I столітті, місто сформувалося в VI столітті, а вперше згадується в рукописах Х століття. У Середні віки воно вже було одним із головних міст присирдар’їнського регіону. Значимість йому надавав Великий шовковий шлях, що зв’язував Китай і Крим.

Місто Сауран протягом століть руйнувалося в міжусобних війнах і зовнішніми ворогами. У першій половині XII століття його зруйнували монголи. Потім у XIV столітті місто відродилося, стало центром Білої Орди. Тамерлан зробив його фортецею. Ще в XVII столітті місто залишалося значущим у Казахському ханстві, але було зруйноване джунгарами.

Завдяки сучасним археологічним дослідженням виявлено залишки мечеті, медресе, кріпосної стіни, веж і фундаментів міської забудови.

Мавзолей Домбаул

Кочівники споруджували мавзолеї над могилами відомих ханів, видатних релігійних мислителів або легендарних особистостей. Ці пам’ятки мають особливе значення для національної ідентичності народу. На державному рівні ставиться завдання створення культурно-географічного поясу Казахстану, про що пише в науковій статті доктор філософії Кульшат Медеуова зі співавтором.

Мавзолей Домбаул — одна з архаїчних, доісламських пам’яток, належить до VIII-IX століть, до часів гунів. Знаходиться в центральній частині Казахстану недалеко від Жезказгана на березі річки Інгір. Залишається загадкою, над чиєю могилою він споруджений, але є безліч версій. Це чи то могила батька Чингізхана, чи то його охоронця або музиканта. Інші припущення — тут похований незвичайної сили і відваги джигіт Домбаул, підданий Алаша-хана.

Мавзолей Домбаул має юртоподібну форму з конусоподібним куполом. У плані це майданчик 8,9х7,9 м заввишки 5,5 м. Побудований із плоских кам’яних плит сірувато-рожевого кольору, стіни товщиною близько 2 м.

Мавзолей Алаша-хана

Пам’ятка X-XI століття, розташована в Улитауській області. Особистість Алаша-хана залишається загадковою і оповита легендами. В уявленні казахів і близьких їм народів це був їхній спільний предок. Слово «алаш» у період після розпаду Золотої Орди стало гаслом, яке об’єднувало степовиків, означало ‘родичі’, ‘брати’.

Мавзолей Алаша-хана побудований у рідкісному архітектурному стилі, по фасаду має шестигранні колони. Висота споруди — 10 м, розміри — 9,7х11,9 м.

Мавзолей Бабаджі хатун

Споруда належить до епохи караханідів (XI століття), розташована біля міста Тараза Жамбилської області. Легенда тісно пов’язує особистість Бабаджі хатун із вихованкою шейха Айкожи Айша-бібі. Її полюбив правитель Тараза Карахан, але шейх відмовився видавати за нього дівчину. Тоді Айша втекла потайки до коханого, але дорогою загинула від укусу змії. Карахан звів над її могилою казкової краси мавзолей, від якого до нашого часу збереглися тільки частини фасаду.

Айшу супроводжувала Бабаджі хатун, яка після смерті Айші стала берегинею її мавзолею. Після смерті над її похованням теж було зведено мавзолей, що добре зберігся дотепер. Це невелика споруда заввишки 5 м із восьмигранним куполом. Фасади прикрашені нішами та арковими вікнами.

Мавзолей Карахана

Пам’ятник належить до XI століття, він розташований біля міста Тараз. Карахан був засновником династії Караханідів, став одним із перших тюрків, які прийняли іслам.

Стародавній пам’ятник був майже повністю зруйнований на початку ХХ століття, але зберігся надгробок. Цікавий тим, що був перебудований за збереженими фото, було відновлено конструкції, але декоративне оздоблення споруди втрачено.

Вхід до мавзолею розташований під стрілчастою аркою. Сама арка спирається на колони. Над будівлею височіє купол.

Мавзолей Ходжі Ахмета Ясаві

Мавзолей зведений над місцем поховання великого тюркського мислителя і поета, глави тюркської гілки суфізму Ходжі Ахмета Ясаві. Розташований він на території музею-заповідника «Азрет-султан» у Туркестані.

Ясаві помер 1166 року, спочатку був похований у маленькому мавзолеї. Через 233 роки після цього завойовник Тамерлан наказав звести над його могилою грандіозний комплекс на честь однієї зі своїх перемог. У пізнішій історії цей комплекс був резиденцією казахських ханів.

Доктор архітектури Костянтин Самойлов зі співавтором вивчали архітектуру комплексу і зазначили, що така композиція була характерна для громади суфіїв, засновником якої був Ходжі Ахмет Ясаві.

Мавзолей — величезна будівля 46,5х65,5 м з порталами і куполами, зі стінами товщиною до 2 м. Головний купол заввишки 44 м діаметром 22 м. Купол — символ єдності та гостинності казахів. У будівлі розташований круглий центральний зал і понад 35 приміщень на 2 поверхах. В одному з приміщень розташована усипальниця мислителя, в яку ведуть двері, прикрашені різьбленням по слоновій кістці. У центрі усипальниці розташовується надгробок. Паломники моляться біля входу в це приміщення.

Мечеть Бекет-ата

Культова пам’ятка належить до XVIII-XIX століття. Це притулок Бекета-ата, де він жив і був похований. Бекет-ата був релігійним діячем-суфієм, просвітителем і батиром, його шанували як святого.

Мечеть Бекет-ата — унікальний і незвичайний для мусульман підземний храм. Він розташований на плато Устюрт у Мангістауській області. Мечеть вирубана в скелі, дорогою до неї необхідно спуститися на 1500 м. Складається вона з п’яти округлих камер, одна з них міхрабна (вказує напрямок на Мекку). У куполі однієї з камер зроблені світлові отвори. Неподалік від храму є цілюще джерело, яким за переказами користувався сам Бекет-ата.

Мечеть розташована у важкодоступному місці, за 115 км від найближчого поселення. Незважаючи на це, вона стала місцем паломництва безлічі мусульман. Вивчати її почали тільки з 1960 року, у 1982 вона була внесена до списку пам’яток республіканського значення.

Який закон захищає пам’ятки Казахстану? Сакральні об’єкти, археологічні пам’ятки, архітектурні комплекси та споруди монументального мистецтва перебувають під захистом держави, про що йдеться в Законі РК «Про охорону та використання об’єктів історико-культурної спадщини».

Навіть такий невеликий перелік історичних пам’яток Казахстану показує, наскільки багата історія країни. Зараз ці пам’ятки охороняються, вивчаються фахівцями, стали привабливими туристичними об’єктами. Головне — це скарби національної культури народу.

Дізнавайтеся про все першими

Підпишіться і дізнавайтеся про свіжі новини Казахстану, фото, відео та інші ексклюзиви.